7.3 Межі станцій

  Межами станції є:

- на одноколійних ділянках - вхідні світлофори;

- на двоколійних ділянках окремо по кожній головній колії - вхідний світлофор, а за відсутності його - сигнальний знак «Межа станції».

Межі двох суміжних роздільних пунктів можуть збігатися. У таких випадках межею цих роздільних пунктів с вхідний світлофор або сигнальний знак «Межа станції», встановлені в створі.

Якщо за місцевими умовами неможливо позначити межі роздільних пунктів вхідним світлофором або знаком «Межа станції», то між цими роздільними пунктами межа встановлюється за граничними стовпчиками або стиками рамних рейок, визначених начальником залізничного цеху.

Два суміжних роздільних пункти, межі яких співпадають: 

Кожен роздільний пункт повинен мати найменування або номер.

Найменування або номер роздільним пунктам присвоюється для їх відмінності. У всіх документах, що регламентують роботу роздільного пункту (ТРА, місцеві інструкції та ін.), мають бути вказані його найменування або номер. Найменування кожного перегону визначається окремими пунктами, що його обмежують.

Залізничні колії поділяються на:

- головні на перегонах;

- станційні колії (у тому числі головні колії на станціях);

- спеціального призначення. 

Головними залізничними коліями називають колії перегонів, а також колії станцій, що є продовженням колій суміжних перегонів. На підприємствах відкритих гірських розробок залізничні колії, по яких поїзди з корисними копалинами і порожньою породою направляються до пунктів призначення, називаються головними відкочувальними або вивізними.

До станційних колій належать головні, приймально-відправні, сортувальні, вантажно-розвантажувальні, у тому числі пересувні в кар'єрах, на відвалах, витяжні, деповські, з'єднувальні тощо, призначення яких визначається виконуваними на них операціями. 

Запобіжними називають тупики, призначені для попередження виходу рухомого складу на маршрут, приготований для маневрового состава або поїзда. Запобіжні тупики влаштовують зазвичай при великих розмірах руху і в усіх випадках, коли до головної колії на перегоні або головних і приймально-відправних колій на роздільних пунктах примикає колія, звідки можливий вихід рухомого складу на маршрут прямування поїзда (примикання іншого підприємства, відгалуження на окремо розташований склад, цех, вантажно-розвантажувальний район тощо). Запобіжні тупики влаштовують корисною довжиною не менше 50 м.

Уловлюючими називають тупикову колію, призначену для зупинки поїзда, що втратив керування на крутому затяжному спуску, або частини поїзда, що обірвалася під час руху його на крутому затяжному підйомі. Уловлюючі тупики влаштовують як на перегонах, так і роздільних пунктах. Довжину уловлювального тупика встановлюють за розрахунком. Уловлювальний тупик відводять у бік від головної колії і розташовують на підйомі з поступовим збільшенням крутості. Цим досягається прискорення зупинки поїзда або його частини, що відірвалася.

На окремих підприємствах технологія виробництва вимагає застосування вибухових речовин, отрутохімікатів та інших небезпечних вантажів. Для стоянки вагонів з такими вантажами і їх пересування виділяються колії, що належать до колій спеціального призначення. У цих випадках на підприємстві має бути складений перелік таких вантажів і спеціальних колій для них.

Приналежність колій у межах станційної території виробничим цехам і ділянкам встановлюється наказом по підприємству, а приналежність станційних колій службам і ділянкам залізничного транспорту визначається начальником залізничного цеху.