На рисунку нижче представлена приблизна ділянка перегону, обладнана системою АБТЦ, для якої нижче розглянуті схеми побудови системи АБ.
Приблизна ділянка перегону, обладнаного АБТЦ
Включення ламп прохідного світлофора здійснюється від живлячого трансформатора СТ типу ПРТ-МП-2 (див. рис. нижче).
В коло первинної обмотки трансформатора включається фронтовий контакт реле напрямку, замкнутий при встановленому правильному напрямку руху. Напруга вторинної обмотки регулюється в залежності від віддаленості світлофора.
Управління вогнями прохідного світлофора виконується по 6 жилам сигнально-блокувального кабелю. В схемі передбачається резервування нитки тільки для лампи червоного вогню.
При довжині з'єднувального кабелю більше 4 км прямі і зворотні жили повинні знаходитися в різних сигнально-блокувальних кабелях. Розділення прямих і зворотних дротів дозволяє зменшити ємність між ними, а відповідно, і струм витоку.
Для захисту кіл управління вогнями прохідного світлофора від короткого замикання кабельних жил у вторинне коло живлячого трансформатора СТ включається запобіжник номіналом 0,3 А. При довжині кабелю більше 4 км, коли струм короткого замикання на дальньому кінці магістралі наближується до 0,3 А, замість запобіжника у вторинне коло включається струмове реле КЗ типу АОШ2-1, яке спрацьовує при струмі не більше 0,265 А. Реле КЗ при спрацюванні своїми контактами збуджує реле КЗК, яке встає на самоблокування через власний фронтовий контакт і відключає живлення ламп світлофора. Зняття блокування реле КЗК виконується шляхом зміни напрямку руху на перегоні.
Схема управління вогнями прохідного світлофора при АБТЦ
Комутація керуючих кіл виконується контактами сигнальних і вогневих реле та їх повторювачів. Схема сигнальних і вогневих реле, а також їх повторювачів представлена на рисунку нижче.
Схема сигнальних і повторювачів вогневих реле прохідного світлофора при АБТЦ
Сигнальне реле жовтого вогню 4Ж типу РЭЛ1М-600 включається з перевіркою вільності блок-ділянки за світлофором (8-14П), захисної ділянки за наступним по ходу руху в правильному напрямку світлофором (23У) і фронтового контакта власного замикаючого (блокувального) реле 4Б (або його повторювача 4Б1).
Сигнальне реле зеленого вогню 4З типу РЭЛ2М-1000 включається з перевіркою фронтових контактів сигнальних реле жовтого вогню свого (4Ж) та наступного (2Ж) по ходу руху в правильному напрямку світлофора.
Включення вогнів світлофорів відбувається через послідовно увімкнені контакти сигнальних реле та їх повторювачів. Це зроблено з метою контролю справності вогневого реле і штучного збільшення коефіцієнта повернення даного реле. Вогневе реле знаходиться під струмом за наявності напруги і струму в колі управління лампою світлофора. При перегорянні нитки лампи світлофора струм в колі управління падає і вогневе реле відпускає якір. При значному віддаленні (понад 4 км) струм витоку в кабельній лінії може стати достатнім для утримання якоря вогневого реле в притягнутому стані і при перегорянні нитки лампи світлофора. Для виключення подібних ситуацій виконується штучне вимикання вогневого реле при перемиканні ламп світлофора.
Так, при включенні жовтого вогню першим спрацює реле 4Ж. Своїми контактами воно вимикає живлення лампи червоного вогню. Через розрив кола знеструмлюється вогневе реле 4О і своїм тиловим контактом створить коло для збудження повторювача основного сигнального реле. Повторювач 4Ж1 стане під струм, і через послідовно увімкнені фронтові контакти 4Ж та 4Ж1 подається живлення на лампу жовтого вогню світлофора. При справності нитки лампи вогневе реле 4О стане під струм, в іншому випадку воно залишиться без струму. Якщо б перемикання вогнів здійснювалося без штучного вимикання реле 4О, то воно могло б залишитися під струмом і при перегорянні нитки за рахунок витоку в кабелі і низькому коефіцієнту повернення цього реле. У випадку обривання нитки лампи дозволяючого вогню або основної нитки червоного вогню світлофора, знеструмиться вогневе реле 4О, а потім і його повторювач 4О1 та 4О2. Реле 4О1 слугує для включення резервної нитки червоного вогню прохідного світлофора і червоного або жовтого вогню передвхідного світлофора. Це реле має невелике уповільнення на відпускання якоря, що перекриває процес примусового знеструмлення основного вогневого реле при перемиканні вогнів світлофора.
Реле 4О2, яке є також повторювачем основного вогневого реле, має уповільнення на відпускання якоря близько 4 с і слугує для включення індикації на пульті-табло про обрив нитки однієї з ламп світлофора. Нормально реле 4О2 знаходиться під струмом через власний фронтовий контакт і отримує живлення по двом колам: через фронтовий контакт реле 4О1 в правильному напрямку руху і через фронтовий контакт реле напрямку 2НО при встановленому неправильному напрямку руху. Крім того, на час зміни напрямку руху на перегоні, коли реле напрямку 2НО і 2ЧП знаходяться без струму, утворюється додаткове коло живлення реле 4О2 через тилові контакти реле напрямку.
Після відпускання якоря реле 4О2 (наприклад, при заміні лампи) його живлення може бути відновлене тільки штучним шляхом - встановленням перемички в спеціальній клемі (4ГН) паралельно власному фронтовому контакту реле.
Дана схема представлена на рисунку нижче. На передвхідному світлофорі є додаткове сигнальне показання - жовтий миготливий вогонь. Миготливий режим горіння лампи забезпечується миготливим реле 2М типу С2-1000. Це реле включається при заданому маршруті прийому поїзда на бокову колію, коли на вхідному світлофорі горить два жовтих вогні.
Схема управління вогнями передвхідного світлофора при АБТЦ
Живлення реле 2М здійснюється від блоку 2ДИ типу ДИМ-1 (датчик імпульсів мікроелектронний) через фронтові контакти власного сигнального реле 2Ж, повторювача вогневого реле 2О3 і відповідного сигнального реле вхідного світлофора ЧБРУ.
Для зміни сигнального показання світлофора і сигналу АЛС, у випадку припинення режиму миготіння через пошкодження, використовується реле контролю мигання 2КМ типу РЭЛ2-2400. Це реле знаходиться під струмом тільки при почерговому замиканні фронтових і тилових контактів реле 2М. В період розмикання фронтовим контактом 2М кола жовтого вогню реле 2О знаходиться під струмом по високоомній обмотці через тиловий контакт реле 2М.
Перемикання з основної нитки при її перегорянні на резервну для лампи жовтого вогню виконується контактами реле 2О1 та 2Ж аналогічно включенню резервної нитки лампи червоного вогню. В коло управління резервною ниткою лампи жовтого вогню передвхідного світлофора окрім тилового контакту повторювача вогневого реле включені фронтові контакти реле 2Ж та 2Ж1 для виключення горіння жовтого вогню при забороняючому показанні. В це ж коло включені послідовно і тилові контакти реле 2З та 2З1 з метою виключення горіння лампи жовтого вогню при більш дозволяючому (зеленому) показанні світлофора.
При переході на резервну нитку лампи жовтого вогню на передвхідному світлофорі режим миготіння не реалізується, оскільки розірване коло реле 2М шляхом розмикання фронтового контакту повторювача вогневого реле 2О3.
Для підключення і регулювання напруги на лампах світлофора на перегоні в трансформаторному ящику на щоглі світлофора встановлюються трансформатори типу СТ-4М на кожну нитку ламп. Для прохідних світлофорів використовуються чотири трансформатори СТ-4М в ящиках типу ТЯ-4, а для передвхідних світлофорів - п'ять трансформаторів в ящиках типу ТЯ-6. Схема підключення ламп прохідного і передвхідного світлофорів зображена на рисунку нижче.
Схема підключення ламп прохідного і передвхідного світлофорів при АБТЦ
Дана схема призначена для блокування забороняючого показання світлофора при знаходженні поїзда на блок-ділянці або на захисній ділянці, а також для виключення появи дозволяючого показання світлофора у випадку втрати шунту на ТРК блок-ділянки або захисної ділянки.
Основними функціональними вузлами даної схеми є схеми блокуючих реле Б і реле правильного звільнення колії ПО. Робота блокуючого реле Б в схемі замикання розглянута на прикладі двох блок-ділянок (див. рис. нижче).
Включення в дію схеми починається із замикання ділянки віддалення при прослідуванні поїздом вихідного сигналу. Замикання цієї ділянки характеризується відпусканням якоря відповідного реле УУ. При розмиканні його фронтового контакту в колі самоблокування реле 10Б наступної по ходу руху блок-ділянки останній переходить в режим попереднього замикання. Остаточне замикання відбувається при зайнятті поїздом першого РК (РК38П) цієї блок-ділянки, коли знеструмиться загальний колійний повторювач 32-38ПП. Його розімкнутим контактом обривається коло живлення реле 10Б. Реле 10Б, розмикаючи фронтовий контакт в колі живлення сигнального реле 10Ж (на рисунку не показане), вимикає забороняюче показання на світлофорі 10. Реле 10Б виконує блокування забороняючого показання на світлофорі 10 до моменту звільнення блок-ділянки 10 і захисної ділянки 8ЗУ, яка складається з РК30П та РК28П.
Схема включення блокуючого реле Б при АБТЦ
Живлення реле 10Б відновлюється фронтовим контактом кінцевого реле ПО (28ОПК) схеми реле правильного звільнення колії, яке спрацьовує після проходження поїзда. Дана схема реле правильного звільнення колії контролює почергове звільнення рейкових кіл блок-ділянки і захисної ділянки. Заново замкнутий фронтовий контакт реле 10Б в колі живлення сигнального реле Ж світлофора 10 знімає блокування забороняючого показання на ньому.
Наступна блок-ділянка 8 таким же чином переходить в режим попереднього замикання пр остаточному замиканні блок-ділянки 10 через розімкнутий фронтовий контакт реле 10Б, який включений в коло живлення реле 8Б. В режим остаточного замикання блок-ділянка 8 переходить при розмиканні в колі живлення реле 8Б фронтового контакту свого загального повторювача 24-30ПП. І так далі, до кінця перегону.
Помилкова зайнятість рейкових кіл, яка виникає через несправність будь-якого елементу або через мимовільного накладання шунту на РК, не призводить до замикання блок-ділянки. Реле Б не знеструмлюється, оскільки в цьому випадку не відбувається попереднього замикання - в колі реле Б фронтовий контакт загального колійного повторювача знаходиться в розімкнутому стані, але фронтовий контакт реле Б попередньої блок-ділянки замкнутий. При помилковій зайнятості РК показання світлофора, що обмежує блок-ділянку, в яку входить дане РК, перемикається з дозволяючого на забороняюче, оскільки коло сигнального реле Ж обривається розімкнутим фронтовим контактом загального колійного повторювача блок-ділянки (див. рис. вище "Схема сигнальних і повторювачів вогневих реле прохідного світлофора при АБТЦ"). Показання світлофора перемикається знову на дозволяюче після звільнення РК.
На одноколійних ділянках схема блокуючих реле будується для обох напрямків руху з використанням одного блокуючого реле. Коли сигнальні точки різних напрямків не співпадають за кількістю, схема блокуючих реле доповнюється відсутніми (тими, яких бракує) реле Б парного або непарного напрямку. На двоколійних ділянках в правильному напрямку за допомогою реле Б здійснюється блокування сигнальних показань прохідних світлофорів, а в неправильному напрямку - сигнальних показань АЛС.
Дана схема виконує функцію відслідковування руху поїзда по РК блок-ділянки і захисної ділянки (див. рис. нижче).
Кожне РК представлена в схемі індивідуальним реле. Наприклад, рейковим колам блок-ділянки, огородженої світлофором 4, відповідають реле 14ПО, 12ПО, 10ПО та 8ПО. Для рейкових кіл, що входять до складу захисної ділянки, в схемі передбачено додаткове реле правильного звільнення і кінцеве реле правильного звільнення (тільки для останнього РК захисної ділянки), наприклад, 6ПОД та 4ПОК.
Оскільки одні й ті самі РК, наприклад 14П та 12П, відносяться як до блок-ділянки 4, такі до захисної ділянки попередньої блок-ділянки6, в схемі передбачено окрім зазначених вище реле 14ПО і 12ПО такі реле, як 14ПОД і 12ПОК (на рисунку не показані).
Схема реле правильного звільнення колії ПО
Кожна з обмоток реле ПО (типу РЭЛ1М-600) працює самостійно: одна у встановленому правильному напрямку, а інша - в неправильному. Реле 6ПОД та 4ПОК прийняті типу НМШМ1-1120, і їх обмотки включені послідовно.
За відсутності поїздів реле ПО, ПОД і ПОК знеструмлені. При вступі поїзда на перше РК (14П) знеструмлюється повторювач колійного реле 14П і загальний колійний повторювач 8-14ПП. Через розмикання фронтового контакту 8-14ПП знеструмлюється блокувальне реле 4Б, що означає остаточне замикання блок-ділянки 4 і блокування забороняючого показання на світлофорі 4. При цьому стан реле в схемі наступний:
- реле 4Б, 8-14ПП, 14П, 14ПО, 12ПО, 10ПО, 8ПО, 6ПОД та 4ПОК - знеструмлені;
- реле 12П, 10П, 8П, 6П та 4П - під струмом.
При зайнятті поїздом наступного РК знеструмлюється реле 12П, інші реле зберігають свій стан. Після звільнення РК14 спрацьовує колійне реле 14П. З контролем спрацювання реле 14П і знеструмленого стану реле 12П встає під струм реле 14ПО. Його коло самоблокування зберігається до моменту звільнення 12РК і спрацювання наступного реле 12ПО. Інші реле зберігають свій попередній стан.
При зайнятті 10РК знеструмлюється реле 10П, а стан інших реле в схемі наступний:
- реле 4Б, 8-14ПП, 12П, 10П, 12ПО, 10ПО, 8ПО, 6ПОД та 4ПОК - знеструмлені;
- реле 14П, 14ПО, 8П, 6П, 4П - під струмом.
Після звільнення 12РК спрацьовує колійне реле12П. З контролем спрацювання реле 12П і знеструмленого стану реле 10П під струм стає реле 12ПО. Розімкнутим тиловим контактом реле 12ПО розривається коло живлення реле 14ПО. В результаті реле 14ПО відпускає якір. Зі звільненням РК12П, яке є останнім РК захисної ділянки 43У, відбувається розмикання попередньої блок-ділянки 6 - реле 6Б стає під струм.
Робота схеми аналогічна при зайнятті наступного РК 8П і звільнення РК 10П: реле 4Б, 8-14ПП, 8П, 14ПО, 12ПО, 8ПО, 6ПОД та 4ПОК знеструмлені, а реле 14П, 12П, 10П, 10ПО, 6П та 4П - під струмом.
При наступному зайнятті 6П (це захисна ділянка 2ЗУ та перше рейкове коло наступної за напрямком руху блок-ділянки 2) знеструмлюється колійне реле 6П. Інші реле схеми зберігають свій попередній стан.
Після звільнення рейкового кола 8П (це останнє РК блок-ділянки4) спрацьовує колійне реле 8П і відновлюється коло живлення загального колійного повторювача 8-14ПП. З контролем спрацювання реле 8П і знеструмленого стану реле 6П стає під струм реле 8ПО. Розмикаючи тиловий контакт, реле 8ПО обриває коло живлення реле 10ПО, яке відпускає свій якір. Стан реле схеми в цьому моменті наступний:
- реле 4Б, 6П, 14ПО, 12ПО, 10ПО, 6ПОД та 4ПОК - знеструмлені;
- реле 14П, 12П, 10П, 8П, 4П, 8-14ПП та 8ПО - під струмом.
При зайнятті поїздом другого за напрямком руху рейкового кола (4П) блок-ділянки 2 знеструмлюється реле 4П, інші реле схеми зберігають свій попередній стан. Після звільнення РК 6П спрацьовує реле 6П. З контролем його спрацювання і при знеструмленому стані реле 4П збуджується реле 6ПОД. Реле 6ПОД стає на самоблокування до моменту звільнення РК4П і спрацювання реле 4ПОК. Розімкнувши тиловий контакт, реле 6ПОД обриває коло живлення реле 8ПО, при цьому стан реле схеми наступний:
- реле 4Б, 4П, 14ПО, 12ПО, 10ПО, 8ПО та 4ПОК - знеструмлені;
- реле 14П, 12П, 10П, 8П, 6П, 8-14ПП та 6ПОД - під струмом.
При зайнятті РК 2П знеструмлюється реле 2П, інші реле схеми зберігають свій попередній стан.
Зі звільненням рейкового кола 4П звільняється захисна ділянка 2ЗУ блок-ділянки 4. При цьому спрацьовує колійне реле 4П. З контролем його спрацювання і при знеструмленому стані реле 2П збуджується реле 4ПОК. Розімкнувши тиловий контакт, реле 4ПОК обриває коло живлення реле 6ПОД, і воно відпускає якір.
Через замкнутий фронтовий контакт реле 4ПОК відновлюється коло живлення реле 4Б, і воно своїм розімкнутим тиловим контактом обриває коло живлення реле 4ПОК. Реле 4ПОК відпускає якір.
Таким чином, блок-ділянка 4 розмикається після проходження поїзда і знімається блокування забороняючого показання на світлофорі 4. Реле схеми після проходження поїзда залишаються в наступному (вихідному) стані:
- реле 14ПО, 12ПО, 10ПО, 8ПО, 6ПОД та 4ПОК - знеструмлені;
- реле 4Б, 14П, 12П, 10П, 8П, 8-14ПП, 6П та 4П - під струмом.
При короткочасній втраті поїзного шунту на окремому ТРК схема реле ПО сумісно зі схемою реле Б працює наступним чином.
При вступі поїзда, наприклад, на блок-ділянку 4, знеструмлюється колійне реле першого РК (14П) і загальний колійний повторювач (8-14ПП). За умови замикання попередньої блок-ділянки 6 реле 4Б з уповільненням відпускає свій якір і блок-ділянка 4 замикається. Стан схеми реле ПО і реле Б наступний:
- реле 4Б, 8-14ПП, 14П, 14ПО, 12ПО, 10ПО, 8ПО, 6ПОД та 4ПОК - знеструмлені;
- реле 12П, 10П, 8П, 6П, 4П - під струмом.
Короткочасна втрата шунту, наприклад, в рейковому колі 14П призводить до короткочасного спрацювання його колійного реле і загального колійного повторювача блок-ділянки. При цьому реле 4Б продовжує залишатися без струму, оскільки відсутнє коло збудження цього реле. На світлофорі 4 зберігається забороняюче показання.
Якщо шунтування рейкового кола 14П буде відновлене, знову знеструмляться реле 14П і 8-14ПП і далі за умови правильного алгоритму зайняття рейкових кіл коло живлення реле 4Б відновиться звичайним способом, який наведено вище.
Таким чином, схема реле ПО, яка розглядається, здійснює перевірку алгоритму почергового звільнення рейкових кіл блок-ділянки і захисної ділянки, і тим самим (разом зі схемою реле Б) діє на роботу схеми управління вогнями колійного світлофора, вчасності на роботу сигнального реле Ж.
Дана схема призначена для виключення передавання дозволяючого кодового сигналу АЛС в рейкове коло, не зайняте поїздом. Реле ПЗ в схемі виконують функцію відслідковування руху поїзда по рейковим колам блок-ділянки. Кожне РК представлене своїм індивідуальним реле ПЗ. Для першого РК блок-ділянки використовується початкове реле зайняття колії ПЗН (див. рис. нижче).
Робота схеми на прикладі блок-ділянки 4 відбувається наступним чином.
За відсутності поїзда усі реле ПЗ знеструмлені. При вступі поїзда на перше РК (14П) блок-ділянки 4 знеструмлюється колійне реле 14П. Через його тиловий контакт стає під струм реле 14ПЗН, а реле 8-14КВ, яке здійснює кодування рейкового кола, знаходиться під струмом по колу самоблокування через тиловий контакт реле 14П і фронтовий контакт реле 14ПЗН (див. розділ АЛС).
Далі при зайнятті наступного РК (12П) блок-ділянки 4 стає під струм реле 12ПЗ через тиловий контакт колійного реле 12П і фронтовий контакт колійного реле 10П. В коло живлення реле 12ПЗ включений також перемикаючий контакт реле 14ПЗН і реле 12ПЗ стане під струм тільки при попередньому правильному зайнятті РК 14П (реле 14ПЗН повинно бути під струмом). Після збудження реле 12ПЗ його тиловий контакт обриває коло живлення реле 14ПЗН. Реле 8-14КВ залишається під струмом по колу самоблокування через тиловий контакт реле 12П і фронтовий контакт реле 12ПЗ. І так далі по всім рейковим колам блок-ділянки.
Схема реле правильного зайняття колії ПЗ при АБТЦ
Після зайняття першого РК (6П) наступної за напрямком руху блок-ділянки 2 колійне реле 6П знеструмлює реле 2ЗУ - захисна ділянка за світлофором 2 зайнята. Реле 2ЗУ розмикає фронтовий контакт і обриває коло самоблокування реле 8ПЗ останнього РК блок-ділянки 4. Таким чином, закінчується робота схеми контролю правильного зайняття рейкових кіл для даної блок-ділянки, і реле 14ПЗН, 12ПЗ, 10ПЗ та 8ПЗ схеми - знеструмлені. Реле 6П розмикає свій фронтовий контакт і обриває коло самоблокування реле 8-14КВ, яке з уповільненням відпускає свій якір, припиняючи кодування РК 8П сигналами АЛС.
Таким чином, при русі поїзда і збудженні чергового реле ПЗ відбувається знеструмлення попереднього і підготовлюється коло для включення наступного реле ПЗ. Одиночний помилковий шунт не призводить до спрацювання реле ПЗ, оскільки відсутній збуджений стан попереднього реле ПЗ схеми. Тому одиночний помилковий шунт не може призвести до включення схеми передачі в рейкову лінію кодового сигналу АЛС. Тим самим виключається можливість появи на локомотивному індикаторі в кабіні машиніста більш дозволяючого сигнального показання в порівнянні з напільним сигналом.
Дана схема призначена для розблокування забороняючого показання світлофора після звільнення поїздом блок-ділянки і захисної ділянки, а також для штучного розділування (розбирання) перегону, якщо на ньому після проходження поїзда блокувальне реле Б хоча б однієї блок-ділянки залишається знеструмленим.
Контроль про замикання в межах перегону хоча б однієї блок-ділянки виводиться на пульт чергового по станції відправлення. Якщо жодна блок-ділянка не замкнута, комірка "замикання перегону" горить білим вогнем і червоним вогнем - якщо замкнута хоча б одна блок-ділянка. На станції прийому комірка "замикання перегону" погашена. Рішення про необхідність і спосіб розмикання перегону приймає черговий по станції відправлення.
Розмикання блок-ділянки (перегону) здійснюється одним з наступних способів: прослідуванням поїзда по блок-ділянці з дотриманням послідовного звільнення рейкових кіл або штучним розмиканням.
Автоматичне відновлення живлення реле Б було описане вище, в схемі реле ПО.
Якщо після проходження поїзда реле Б хоча б однієї блок-ділянки залишилося без струму, то на станції відправлення необхідно виконати розмикання. В цьому випадку після отримання підтвердження від чергового станції прийому про прибуття останнього поїзда, відправленого на перегін, в повному складі або переконавшись у вільності перегону іншим способом, черговий по станції відправлення може приступити до штучного розділування перегону. Штучне розділування виконується шляхом натискання відповідних кнопок розділування перегону після запису в Журналі ДУ-46.
Першою натискається кнопку групового розділування з лічильником натискань ГРС (див. рис. нижче). Реле ГРС стає під струм через контакт цієї кнопки і контакти реле ГОРС і ДСБ.
Реле ГОРС контролює відсутність натискання або залипання контактів будь-якої кнопки в колі розділування перегону. Нормально це реле знаходиться під струмом через тилові контакти всіх реле, що беруть участь в штучному розділуванні, і власний фронтовий контакт. Якщо реле ГОРС при проведенні штучного розділування знеструмлене, значить штучне розділування не буде виконане.
Реле ДСБ слугує для блокування подвійного натискання кнопок штучного розділування, тобто забезпечує розділування тільки однієї колії перегону або ділянки віддалення при одноразовому натисканні групової кнопки лічильника. Воно нормально знаходиться без струму і стає під струм після натискання групової кнопки розділування та індивідуальної кнопки розділування колії або ділянки віддалення. Після збудження реле ДСБ натискання інших індивідуальних кнопок не призведе до розділування без відпускання і повторного натискання групової кнопки.
Схема реле штучного розмикання блок-ділянок перегону
Після натискання кнопки ГРС реле ГРС стає під струм і замикає груповий мініс живлення індивідуальних реле розділування. В коло живлення індивідуальних реле розділування включені контакти реле напрямку для забезпечення розділування тільки зі станції відправлення. Індивідуальні реле 1НР (перша колія), 2НР (друга колія), 1НРУ (ділянка віддалення по першій колії), 2НРУ (ділянка віддалення по другій колії) стають під струм після натискання відповідної кнопки. Після збудження будь-якого з індивідуальних реле отримує живлення реле ДСБ. Через фронтовий контакт реле ДСБ та індивідуального реле стає під струм відповідне виконавче реле (1НРИ, 2НРИЮ 1НРИУ або 2НРИУ). Виконавчі реле отримують живлення короткочасно, час отримання електроживлення визначається часом уповільнення на відпускання якоря індивідуального реле розділування, яке було відключене від живлення розімкнутим тиловим контактом реле ДСБ.
Фронтовий контакт виконавчого реле розблокування перегону включений в коло живлення головного виконавчого реле розблокування на кожну колію (1ЧГРИ та 2ЧГРИ або 1НГРИ та 2НГРИ) відповідно. В це ж коло живлення паралельно включений фронтовий контакт лінійного реле, яке стає під струм на станції прийому при передаванні команди з сусідньої станції, яка знаходиться в режимі відправлення.
Фронтові контакти головних виконавчих реле включені в коло живлення блокувальних реле (див. рис. "Схема включення блокувального реле Б") і через них здійснюється збудження реле Б, тобто відбувається штучне розмикання блок-ділянок.
Проведення штучного розмикання перегону при знаходженні на ньому поїздів недопустиме, оскільки це призведе до відключення схеми блокування сигнальних показань і виключення кодування рейкових кіл на перегоні. В тому випадку, якщо на перегоні не відбулося розмикання блок-ділянки при знаходженні на ньому поїздів, необхідно або дочекатися звільнення перегону і виконати штучне розділування, або, забезпечивши інтервал попутного слідування не менше однієї вільної блок-ділянки, виконати розблокування сигнальної установки шляхом прослідування поїзда. В останньому випадку необхідно пам'ятати, що розблокування прослідуванням поїзда відбудеться лише за відсутності його наздоганяння наступним поїздом.
Якщо після відправлення поїзда ділянка віддалення довгий час знаходиться в замкнутому (заблокованому) стані (реле УУ без струму), черговий станції відправлення може виконати штучне розділування цієї ділянки, щоб не затримувати відправлення наступних поїздів. Перед виконанням штучного розділування ділянки віддалення черговий повинен переконатися в його вільності за доповіддю машиніста або іншим способом. Розмикання ділянки віддалення може виконуватися незалежно від того, зайнятий перегін або ні, оскільки фронтовий контакт виконавчого реле (1НРУ або 2НРУ) включений тільки в коло живлення реле УУ. Розмикання ділянки віддалення виконується аналогічно розмиканню перегона послідовним натисканням двох кнопок з відповідним записом в журналі ДУ-46. По закінченню штучного розділування комірка індикації замикання першої ділянки віддалення переключиться з червоного на біле рівне горіння.
Дані схеми призначені для організації передачі необхідної інформації між апаратурою АБ, розташованою на різних станціях.
Апаратура АБТЦ, як правило, розміщується на станціях, що обмежують перегін. Для забезпечення нормальної роботи АБ, інформація про стан частини апаратури, яка розташована на одній станції, повинна бути передана на іншу станцію.
Для ув'язки пристроїв АБТЦ між станціями або між станцією і транспортабельним модулем, розташованим всередині перегону, потрібна організація лінійних кіл. По лінійним колам здійснюється:
контроль блок-ділянки, що знаходиться попереду, і захисної ділянки, обмежених даним світлофором;
контроль дозволяючого і забороняючого показань світлофора, розташованого попереду за напрямком руху;
схемний контроль послідовного зайняття і звільнення ТРК;
зміна напрямку руху.
Живлення лінійних кіл для кожної з колій парної або непарної горловини станції, а в модулях, розташованих на перегоні, для кожної з колій здійснюється від блоків БПШ. Напруга живлення (перемички на блоці) і кількість блоків БПШ розраховуються в залежності від довжини перегону. За необхідності включення двох або більше блоків БПШ вони вмикаються послідовно по виходу для збільшення вихідної напруги. В якості лінійних реле використовуються комбіновані реле типу КСШ-750.
По першому лінійному колу (див. рис. нижче) здійснюється контроль стану сигнальних реле Ж і З граничного світлофора. Дане коло передбачене у зв'язку з тим, що трансформатор, від якого отримують живлення лампи і вогневі реле граничного світлофора, знаходяться на одній станції (відправлення), а сигнальні реле цього світлофора, які управляють сигнальними показаннями, - на іншій станції (прийому).
Коли на станції Б реле 6Ж і 6З граничного світлофора 6 знаходяться у збудженому стані, через їх фронтові контакти в першому лінійному колі (2ЧЛ1-2ЧОЛ1) замкнуте коло живлення двох послідовно з'єднаних лінійних реле 2Н1Л1 та 2Н1Л2, розміщених на станції А. Через фронтові контакти нейтральних якорів цих реле замкнуте коло живлення лінійного повторювача сигнального реле Ж (Л6Ж), а через контакти поляризованих якорів - коло живлення лінійного повторювача сигнального реле З (Л6З).
Схема першого лінійного кола АБТЦ
При знеструмленому стані основного реле 6З на станції Б його повторювач Л6З на станції А буде знеструмлений через зміни стану поляризованих якорів реле 2Н1Л1 та 2Н1Л2. При знеструмленому стані реле 6Ж на станції Б його повторювач Л6Ж на станції А буде також знеструмлений через розмикання в його колі контактів нейтральних якорів реле 2Н1Л1 та 2Н1Л2. Сигнальні реле та їх лінійні повторювачі для встановленого неправильного напрямку руху по перегону на схемі не показані через їх аналогічну взаємодію.
Передача інформації на станцію відправлення про сигнальні показання граничного світлофора забезпечує ув'язку сигнальних показань світлофорів всього перегону і забезпечує кодування рейкових кіл перед граничним світлофором відповідним кодом АЛС.
Друге лінійне коло призначене для передачі на станцію відправлення інформації про стан блокувального реле Б граничного світлофора (блок-ділянки), а також про стан інших блокувальних реле перегону, що знаходяться на станції прийому (див. рис. нижче). Інформація про стан реле Б граничного світлофора використовується в схемі блокувального реле попередньої за напрямком руху блок-ділянки. Інформація про стан усіх блокувальних реле в зоні відповідальності станції прийому необхідна для індикації на пульті чергового по станції відправлення комірки "замикання перегону" відповідним кольором.
Схема другого лінійного кола АБТЦ
Коло живлення лінійного повторювача Л6Б на станції А блокувального реле Б граничного світлофора 6 включене через фронтові контакти нейтральних якорів лінійних реле 2Н2Л1 та 2Н2Л2. Послідовно з'єднані реле 2Н2Л1 та 2Н2Л2 знаходяться під струмом по другому лінійному колу (2ЧЛ2-2ЧОЛ2) через замкнуті фронтові контакти реле 6Б, розташованого на станції Б (прийому).
На станції А полярною ознакою реле 2Н2Л1 та 2Н2Л2, контакти яких включені в коло живлення лінійного повторювача Л2НПБ і загального блокувального реле 2ЧПБ, здійснюється контроль стан усіх блокувальних реле, що знаходяться на станції прийому - 2Б, 4Б та 6Б. Відповідна полярність струму в лінійному колі формується контактами реле 2ЧПБ.
Через фронтові контакти реле Л2НПБ і реле 2НПБ, які контролюють стан блокувальних реле на станції відправлення, на пульті чергового по станції загоряється біла лампа в комірці "замикання перегону". При знеструмлені будь-якого з блокувальних реле перегону в указаній комірці буде горіти червона лампа, що означає заблокований стан перегону.
Третє лінійне коло призначене для передачі на станцію відправлення інформації про стан розташованих на станції прийому колійного реле першого РК блок-ділянки, огородженої граничним світлофором, і кінцевого реле звільненої колії (ПОК) останнього РК захисної ділянки за граничним світлофором (див. рис. нижче).
Інформація про стан вказаного колійного реле використовується в схемі реле ПЗ і кодування попередньої за напрямком руху блок-ділянки, а інформація про стан реле ПОК використовується в схемі реле Б попередньої блок-ділянки.
Схема третього лінійного кола АБТЦ
Для даного приблизного плану перегону коло живлення лінійного повторювача Л22П колійного реле 22П першого РК блок-ділянки 6 включене через фронтові контакти нейтральних якорів лінійних реле 2Н3Л1 та 2Н3Л2. Послідовно з'єднані реле 2Н3Л1 та 2Н3Л2 знаходяться під струмом по третьому лінійному колу (2ЧЛ3-2ЧОЛ3) через фронтові контакти реле 22П, розташованого на станції прийому Б. На станції А полярною ознакою реле 2Н3Л1 та 2Н3Л2, контакти яких включені також в коло живлення лінійного повторювача Л20ПОК, здійснюється контроль стану реле 20ПОК, що знаходиться на станції Б.
При зайняті поїздом захисної ділянки за світлофором 6 розімкнутим фронтовим контактом реле Л22П обривається коло самоблокування реле 24ПЗ останнього РК блок-ділянки 8. Розмикаючи фронтовий контакт реле, 24ПЗ обриває коло живлення групового кодововмикаючого реле 24-30КВ блок-ділянки 8, яке обриває коло передачі кодового сигналу АЛС в рейкову лінію даної блок-ділянки.
Зі звільненням захисної ділянки за світлофором 6 спрацьовує реле 20ПОК. Замикання його фронтових контактів в третьому лінійному колі викликає в ньому зміну полярності струму, що призводить до спрацювання на станції А лінійного повторювача Л20ПОК. Через замкнутий фронтовий контакт реле Л20ПОК поновлюється коло живлення реле 8Б блок-ділянки 8.
Четверте лінійне коло призначене для передачі інформації на станцію прийому про стан розташованих на станції відправлення реле звільнення колії (ПО) останнього РК блок-ділянки, розташованої за напрямком руху перед світлофором, і реле Б та ЗУ попередньої блок-ділянки (див. рис. нижче).
Інформація про стан вказаного реле ПО використовується в схемі реле ПО рейкових кіл захисної ділянки за світлофором. Інформація про стан вказаних реле Б і ЗУ використовується в схемі блокувального реле блок-ділянки, огородженої світлофором, і в схемі ПО останнього РК попередньої за напрямком руху блок-ділянки перед світлофором.
Схема четвертого лінійного кола АБТЦ
На станції Б (прийому) в залежності від полярності стуму в четвертому лінійному колі (2ЧЛ4-2ЧОЛ4), що фіксується двома послідовно з'єднаними лінійними реле 2Ч4Л1 та 2Ч4Л2, включається коло живлення лінійного повторювача Л24ПО реле 24ПО останнього РК блок-ділянки 8 або коло живлення лінійного повторювача Л8Б-8ЗУ та 8ЗУ, які відносяться до блок-ділянки 8 і його захисній ділянки 8ЗУ. Полярність струму в четвертому лінійному колі формується на станції відправлення А контактами реле 24ПО рейкового кола 24П блок-ділянки 8.
П'яте лінійне коло призначене для передачі інформації на станцію прийому про стан розташованих на станції відправлення реле Б блок-ділянки, попередньої за напрямком руху перед світлофором, та виконавчого реле штучного розділування перегону РИ (див. рис. нижче).
Інформація про стан реле Б використовується в схемі блокувального реле блок-ділянки, огородженої світлофором. Інформація про стан реле РИ використовується в схемі розмикання блок-ділянок перегону в колі живлення їх блокувальних реле, які розташовані в зоні відповідальності станції прийому.
Схема п'ятого лінійного кола АБТЦ
На станції прийому Б в залежності від полярності струму в п'ятому лінійному колі 2ЧЛ5-2ЧОЛ5), який фіксується двома послідовно з'єднаними лінійними реле 2Ч5Л1 та 2Ч5Л2, включається коло живлення лінійного повторювача Л8Б блокувального реле 8Б блок-ділянки 8 або коло живлення лінійного повторювача Л2ЧРИ реле 2ЧРИ. Полярність струму в п'ятому лінійному колі формується на станції відправлення А контактами реле 2ЧРИ. Реле 2ЧРИ включається за необхідності штучного розділування перегону натисканням черговим по станції групової кнопки ГРС та кнопки 2ЧР другої колії перегону. Замкнутий фронтовий контакт реле 2ЧРИ або його лінійного повторювача Л2ЧРИ викликає спрацювання блокувального реле, коло живлення якого після проходження поїзда не відновилося.
Шосте лінійне коло призначене для передачі інформації про стан реле правильного зайняття колії ПЗ граничних рейкових кіл в залежності від напрямку руху. Інформація використовується для своєчасного включення кодово-вмикаючого реле КВ при правильному зайнятті поїздом рейкового кола.
Схема шостого лінійного кола АБТЦ
На станції прийому Б в шосте лінійне коло (2ЧЛ6-2ЧОЛ6) включений лінійний повторювач Л24ПЗ розташованого на станції відправлення А реле 24ПЗ. Фронтовим контактом реле Л24ПЗ при встановленому правильному напрямку руху контролюється зайняття поїздом рейкового кола 24П, розташованого перед світлофором 6, і включається живлення групового кодово-вмикаючого реле 16-22КВ блок-ділянки 6. Лінійний повторювач Л22ПЗ спрацьовує аналогічно при русі по перегону в неправильному напрямку. Його контактом замикається коло живлення реле 24-30КВ, яке забезпечує посилання кодових сигналів АЛС в рейкову лінію блок-ділянки, до складу якої входять РК 24П, 26П, 28П та 30П.
Сьоме лінійне коло призначене для передачі інформації про стан реле ЗУ і ЗУН захисної ділянки за світлофором в залежності від напрямку руху (див. рис. нижче).
Інформація про стан захисної ділянки використовується в схемах реле ПО і ПЗ блок-ділянки, огородженої світлофором, і в схемах реле ПЗ та групового реле КВ блок-ділянки, попередньої по відношенню до названої.
Схема сьомого лінійного кола АБТЦ
На станції відправлення А в сьоме лінійне коло (2ЧЛ7-2ЧОЛ7) включений лінійний повторювач Л6ЗУ розташованого на станції прийому Б реле 6ЗУ. Контактом реле Л6ЗУ при встановленому правильному напрямку руху по перегону контролюється стан захисної ділянки 6ЗУ в схемах реле ПО та ПЗ блок-ділянки 6, а також в схемах реле ПЗ і реле 24-30КВ блок-ділянки 8
Восьме лінійне коло призначене для передачі інформації про стан додаткового реле правильного звільнення рейкових кіл захисної ділянки за світлофором в залежності від напрямку руху (див. рис. нижче). Інформація використовується в схемі правильного звільнення рейкових кіл блок-ділянки, огородженої світлофором, і рейкових кіл її захисної ділянки.
Схема восьмого лінійного кола АБТЦ
На станції відправлення А в лінійне коло (2ЧЛ8-2ЧОЛ8) включений лінійний повторювач Л22дПО розташованого на станції Б реле 22дПО. Реле Л22дПО при встановленому правильному напрямку руху бере участь в схемі правильного звільнення колії (ПО) блок-ділянки 8 і захисної ділянки 6ЗУ.
На станції Б у вказане лінійне коло включений лінійний повторювач Л24дПО. Реле Л24дПО при встановленому неправильному напрямку руху бере участь в схемі правильного звільнення колії блок-ділянки, до складу якої входять РК 16П, 18П, 20П та 22П, і захисної ділянки, яка включає РК 24П та 26П.
Окрім вказаних лінійних кіл для зміни напрямку руху в пристроях АБТЦ використовується типова чотирипровідна схема зміни напрямку руху для кожної колії перегону. На відміну від кодового автоблокування в АБТЦ контроль рейкових кіл здійснюється станційними пристроями, тому в колі зміни напрямку використовується контакт загального повторювача колійних реле, розташованих на даній станції. Схема проєктується за типовими вказівками ГТСС И-228-94.
При зміні напрямку руху поїздів на перегоні живлячі і релейні кінці рейкових кіл тональної частоти не перемикаються. Робота РК не залежить від встановленого напрямку руху. Контактами реле відправлення і прийому перемикаються сигнальні, лінійні та інші схеми, а також визначається напрямок посилання кодового сигналу АЛС при зайнятті рейкового кола - з живлячого чи з релейного кінців ТРК.
Дана схема призначена для контролю ізоляції жил кабелю ТРК як між собою, так і по відношенню до землі.
В системі АБТЦ для передачі сигналів ТРК і АЛС від станційних пристроїв до рейкової лінії використовують симетричні сигнально-блокувальні кабелі з парною скруткою жил. Передавальні (живлячі) та приймальні (релейні) кола розміщуються в різних кабелях, оскільки використовують двокабельну магістраль для кожної колії перегону. Це забезпечує високе перехідне згасання (затухання) між передавальними і приймальними колами і малий рівень взаємних завад. Взаємний вплив між колами збільшується при різного роду пошкодженнях кабельної лінії і, перш за все, при безпосередньому гальванічному зв'язку між колами або колом і землею (оболонкою кабелю).
З метою контролю справності кабелю використовується спеціальна схема, приведена на рисунку нижче. Принцип дії схеми заснований на значній зміні перехідного опору ізоляції між жилами при пошкодженні кабелю.
В схемі є два ідентичних кола контролю, в одне з яких включені кабельні кола живлячих кінців РК, а в інше - релейних кінців РК. Схема будується окремо для кожної колії перегону. В тому випадку, якщо число кабельних пар (живлячих і релейних), що підлягають контролю, більше 20, використовується ще одна додаткова схема контролю кабелю для даної колії. Кожне з контрольованих кіл складається з послідовно з'єднаних джерел живлення, обмежуючих резисторів та контрольних реле.
Схема контролю кіл кабельних ліній АБТЦ
В якості джерела живлення кола контролю передавальних кінців 2ЧБПК і кола контролю релейних кінців 2ЧБРК використовуються блоки випрямлячів типу БВЗ, напруга постійного струму на виході (виводи 23-73) яких становить близько 200 В при подачі на їх вхід (виводи 1-3) напруги 220 В змінного струму. Для отримання на вході 2ЧБПК і 2ЧБРК напруги 220 В і забезпечення гальванічної розв'язки використовується дворазова трансформація живлячої напруги трансформаторами 2ЧТПК, 2ЧТРК та 2ЧТК типу СТ-5МП (СТ-4МП).
Контрольні реле типу АНШ2-1230 з послідовно включеними обмотками підключаються між контрольованими кабельними колами живлячих і релейних кінців. Опір контрольних реле змінному струму тональної частоти становить близько 100 кОм, тому їх підключення між кабельними колами практично не надає впливу на роботу ТРК. Групові реле 2ЧПКЛ та 2ЧРКЛ включаються між одним з полюсів живлення і першим контрольованим колом. Індивідуальне контрольне реле в схемі позначається по номеру того з живлячих (релейних) кінців РК, кабельна лінія якого включена в контрольне коло між даним реле і груповим реле ПКЛ (РКЛ). Наприклад, реле 2-4ПКЛ, включене між кабельними лініями 2-4ПП та 6-8ПП, позначене по номеру першої лінії (2-4), яка підключена до контрольного кола між реле 2ЧПКЛ і даним індивідуальним реле. Фронтові контакти всіх контрольних реле включені в коло живлення загального контрольного реле КЛ (реле 2ЧКЛ на рис. нижче).
Схема загального контрольного реле в АБТЦ
Схема контролю кіл кабельних ліній АБТЦ працює в двох режимах: запуску і контролю.
Режим запуску забезпечує спрацювання групових та індивідуальних контрольних реле при початковому регулюванні напруги на їх обмотках при пуску схеми в експлуатацію. Даному режиму відповідає знеструмлений стан загального контрольного реле КЛ і шунтування його тиловими контактами обмежувальних резисторів R2, R3, R4, R5 та R6. В режимі запуску напруга на обмотках кожного індивідуального або групового контрольного реле становить 8,75-11,0 В
Величина напруги на обмотках реле в режимі запуску визначається опором резисторів R1 та R4 в живлячій або релейній гілці схеми відповідно. Включення цих резисторів обумовлено ще й необхідністю захисту контрольного кола від надмірного зростання струму, наприклад, при замиканні на землю крайньої (першої) по схемі кабельної жили. Опір резисторів R1 та R4 в залежності від числа контрольованих кіл в кожній гілці наведений в таблиці нижче.
Опір резисторів R2, R3, R5 та R6 приймаються рівними 18 кОм. Введення цих резисторів в коло контролю забезпечує переведення схеми з режиму запуску в режим контролю.
Режим контролю забезпечує чутливість схеми до зниження опору ізоляції жил кабелю. В даному режимі при справному стані кабельної магістралі всі контрольні реле збуджені, отримуючи живлення від блоків БПК та БРК через контрольовані кола та обмежувальні резистори в живлячій та релейній гілці схеми. Контрольний струм протікає по кожній кабельній парі, замикаючись через первинну обмотку колійного трансформатора ПОБС-2М в колійному ящику. Через апаратуру рейкових кіл, розташовану в релейному приміщенні на посту ЕЦ, контрольний постійний струм не проходить через наявність в колі ТРК конденсатора 4 мкФ для підключення передаючих пристроїв АЛС.
Напруга на обмотках кожного контрольного реле в режимі контролю становить 3,7-4,3 В, що на 40% більше напруги відпускання якоря цього типу реле. Робота схеми на грані утримання якоря контрольних реле забезпечує її чутливість до зниження опору ізоляції жил кабелю.
Через фронтові контакти всіх контрольних реле збуджене загальне контрольне реле КЛ (див. рис. "Схема загального контрольного реле в АБТЦ"). На пульт-табло включена біла лампа "контроль кабелю", яка свідчить про справність кабельної магістралі. Під струмом знаходиться і повторювач загального контрольного реле - КЛ1 (рел 2ЧКЛ1 на рис. "Схема загального контрольного реле в АБТЦ").
Через фронтовий контакт реле 2ЧКЛ1 здійснюється живлення колійних генераторів та приймачів ТРК контрольованої колії перегону (див. рис. нижче).
У випадку замикання між жилами, пониження ізоляції між ними або сполучення однієї жили з землею відпускають якір одне або декілька індивідуальних контрольних реле через шунтуючу дію пошкодження. Так, наприклад, у випадку зниження ізоляції (сполучення з землею) кабельної жили 14-16ПП (див. рис. "Схема контролю кіл кабельних ліній АБТЦ") знеструмляться контрольні реле 13-16ПКЛ та 18-20ПКЛ. Знеструмляться також загальне контрольне реле 2ЧКЛ та його повторювач. На табло біла лампочка зміниться на червону мигаючу, що говорить про пошкодження кабельної магістралі. Живлення колійних приймачів і генераторів відключається.
Після усунення пошкодження схема автоматично переходить в режим контролю, оскільки всі указані контрольні реле знову збудяться і своїми контактами замкнуть коло живлення реле 2ЧКЛ. Автоматично відновиться і коло живлення колійних приймачів і генераторів.
У випадку розмикання кабельного кола, наприклад, при обриві жили або вилученні (викраденні) одного з колійних трансформаторів ПОБС-2М з колійного ящика, усі контрольні реле однієї з гілок схеми знеструмлюються і відпускають свої якорі. Контакти реле 2ЧКЛ та 2ЧПКЛ (або 2ЧРКЛ) вмикають на пульт-табло мигаючу білу лампочку, що свідчить про обрив кабельної магістралі або зникнення живлення (несправності) самої схеми контролю.
Через тиловий контакт реле 2ЧПКЛ (або 2ЧРКЛ) зберігається живлення колійних генераторів та приймачів на контрольованій колії перегону, оскільки безпосередньої загрози безпеці руху при обриві кабельної магістралі немає.
В схемі можливе виникнення такої ситуації, коли при відносно великому опорі ізоляції, схема все ж таки зафіксує пошкодження. Однак в режимі запуску (після знеструмлення реле 2ЧКЛ) всі контрольні реле знов стануть під струм, і реле 2ЧКЛ знову переключить схему в режим контролю. В результаті весь процес починає повторюватися з циклічністю, що визначається часом уповільнення реле 2ЧКЛ на відпускання. На пульт-табло лампа контролю кабеля буде перемикатися з білого на червоний мигаючий і назад на немигаючий білий. Щоб виключити вимикання живлення колійних генераторів і приймачів при циклічній роботі схеми контролю, час уповільнення на відпадання реле 2ЧКЛ1 перевищує час циклу спрацювання реле 2ЧКЛ. При циклічному режимі роботи схеми контролю подається тільки візуальний сигнал про несправність без дії на апаратуру рейкових кіл тональної частоти.