VІІ Технічне Обслуговування Стрілочних електроприводів

8.1 Перевірка стану електроприводів і стрілочних гарнітур

Нагадати собі будову електроприводу можна за посиланням. 

Перевірку зовнішнього стану, справність і надійність кріплення електроприводів і стрілочних гарнітур, а також щільність притиснення вістряка до рамної рейки виконують електромеханік з електромонтером 1 раз на тиждень, а на ділянках з рухом не більше 8 пар поїздів за добу, - 1 раз на два тижні. Зовнішнє чищення електроприводу і стрілочної гарнітури виконує електромонтер за необхідності, але не рідше 1 разу в квартал.

Стан електроприводу і стрілочної гарнітури перевіряють візуальним оглядом. При цьому простукуючи слюсарним молотком масою 0,5 кг перевіряють надійність і правильність кріплення всіх вузлів електропривода, стрілочної гарнітури, шиберу, контрольних лінійок. Звук має бути дзвінким, болтове з'єднання не повинно качатися.

Перевіряють відсутність видимих тріщин і вм'ятин на корпусі електроприводу, фундаментних кутників, кутниках до стрілки, зв'язній смузі, стан і цілісність міжвістякової робочої і контрольних тяг, а також відсутність слідів ударів по тягам і тертя один об одного; особливу увагу слід звертати на ті місця, де найбільш вірогідна поява зламів, тріщин, тобто на місця згинів.

Електропривід і гарнітура повинні бути чистими і не мати тріщин і вм'ятин, а болтові і шарнірні з'єднання повинні бути змазані.

Запирання кришки електроприводу слід перевірити, намагаючись підняти кришку без вимикання блокувальної заслінки

Люфти в шарнірних з'єднаннях шибера з робочою тягою, контрольних лінійок з контрольними тягами і контрольних тяг із сережками мають бути не більше 0,5 мм, а люфти в шарнірах робочої тяги з міжвістряковою і міжвістряковою з сережками мають бути не більше 1,0 мм. 

Люфти в з'єднанні контрольних тяг з серьгами визначаються спробою змістити тяги відносно нерухомих елементів ломиком.

За наявності люфтів відповідно понад 0,5 і 1,0 мм зношені осі та болти замінюють новими. Зазор між зубом ножового важеля автоперемикача і скосом вирізу контрольної лінійки притиснутого вістряка, який контролює Т-подібна планка, має бути 1,0 - 3,0 мм.

8.2 Перевірка наявності і стану закруток

Наявність і стан закруток перевіряють візуальним оглядом з простукуванням вузлів кріплення слюсарним молотком. Закрутки повинні бути встановлені з оцинкованої проволоки діаметром 4 мм на болтових і шарнірних з'єднаннях:

8.3 Перевірка стану шпального ящика

Перевіряють стан шпального ящику: він повинен бути чистим, в ньому не повинно бути перешкод для руху тяг. За наявності щебеню, снігу, льоду або інших предметів в шпальному ящику, які можуть створювати перешкоди руху тяг, роблять запис в Журналі огляду для усунення недоліків робітниками дистанції колії.

8.4 Перевірка щільності притиснення вістряка до рамної рейки (на віджим)

Щільність притиснення вістряка до рамної рейки працівники дистанції СЦБ (електромеханік і електромонтер) перевіряють за згодою чергового по станції без оформлення запису в Журналі огляду форми ДУ-46.

Роботу виконують у дві особи у вільний від руху поїздів час (у проміжки між поїздами) або технологічне "вікно".

Електромеханік СЦБ і електромонтер СЦБ перехід до стрілок повинні здійснювати за заздалегідь наміченим маршрутом. Стрілки перевірити в плюсовому і мінусовому положеннях. Необхідну стрілку переводить черговий по станції на прохання електромеханіка або електромонтера. Щільність притиснення вістряків до рамної рейки перевіряють, намагаючись відтиснути притиснутий вістряк від рамної рейки при замкненому положенні стрілки. Для цього з торця вістряка між вістряком і рамною рейкою вкласти кінець ломика і відтиснути вістряк від рамної рейки. Зазор має бути менше 4 мм, що перевірити щупом 4 мм, який не повинен входити в зазор проти першої міжвістрякової (зв'язкової) тяги; щуп 2 мм повинен входити в зазор між вістряком і рамною рейкою. Потім черговий по станції на прохання електромеханіка (електромонтера) переводить стрілку в інше положення. Аналогічно перевірити на щільність притиснення інший остряк. Якщо на стрілці виявлено відставання вістряка від рамної рейки на 4 мм і більше, то електромеханік повинен керуватися вимогами і порядком, викладеними в інструкції із забезпечення безпеки руху поїздів під час виконання робіт з технічного обслуговування і ремонту пристроїв СЦБ. 

8.5 Перевірка щільності притиснення вістряка до рамної рейки (щупом 4 мм)

Централізовані стрілки ЕЦ на неможливість їх замикання при закладенні між вістряком і рамною рейкою щупа 4 мм перевіряють

перевіряють спільно працівники дистанції сигналізації та зв'язку (електромеханік) і дистанції колії (бригадир колії).

Стрілки на неможливість їхнього замикання під час закладання між вістряком і рамною рейкою щупа 4 мм перевіряють у вільний від руху поїздів час або у  технологічне "вікно" за згодою чергового по станції та з попереднім записом у Журналі огляду. Електромеханік і бригадир колії перехід до стрілок повинні здійснювати за заздалегідь наміченим маршрутом. Стрілки перевіряють із застосуванням наявних засобів зв'язку з черговим по станції.

Потрібну стрілку переводить черговий по станції на прохання електромеханіка або бригадира колії. Стрілки на неможливість їх

замикання при закладці між вістряком і рамною рейкою щупа 4 мм перевіряють в обох (плюсовому і мінусовому) положеннях. Щуп 4 мм електромеханік установлює між вістряком і рамною рейкою проти першої міжвістрякової (зв'язної) тяги.

Стрілка під час закладання між вістряком і рамною рейкою щупа 4 мм не повинна замикатися, і не повинно контролюватися закінчення переведення на апараті керування в плюсовому і мінусовому положеннях. При цьому електропривід повинен продовжувати працювати на фрикцію.

У разі закладання між вістряком і рамною рейкою щупа 2 мм стрілка повинна нормально переводитися і мати контроль закінчення переведення на апараті керування, при цьому цьому шибер електроприводу не повинен заклинюватися.

У разі знаходження стрілки поблизу приміщення ДСП електромеханік і бригадир колії оформляють цей запис у Журналі огляду ДУ-46 особисто.

Якщо при закладці щупа 2 мм стрілка без зовнішніх замикачів не замикається і електропривод працює на фрикцію, то електромеханік вживає заходів щодо визначення та усунення причини. Після закінчення роботи зробити запис у Журналі огляду форми ДУ-46.

8.6 Внутрішня перевірка електроприводу з переведенням стрілки

Періодичність виконання робіт: 1 раз на 4 тижні у стрілок, що беруть участь у маршрутах приймання і відправлення при інтенсивності руху понад 8 пар поїздів на добу; 1 раз на квартал для інших стрілок.

Робота виконується електромеханіком і електромонтером.

На кожному електроприводі необхідно перевірити:

• кріплення вузлів СЕП;

• стан монтажу та його кріплення;

• правильність регулювання контрольних тяг;

• ущільнення СЕП;

• стан колектора і щіткотримача електродвигуна (для двигуна МСП);

• блокувальну заслінку;

• взаємодію частин СЕП;

• почистити і змастити СЕП;

• почистити і відрегулювати автоперемикач.

Перевірка стану і кріплення внутрішніх частин електропривода. Перевіряють візуально цілісність деталей і вузлів, відсутність зламів, сколів та інших дефектів. За допомогою торцевих ключів 17 і викрутки перевіряють кріплення (див.рис.нижче) електродвигуна (1), редуктора (2), блока автоперемикача (3), кріплення стопорного гвинта гайки фрикційного зчеплення (4), ножів (5) і контактних колодок автоперемикача (6).

Електродвигун в електроприводі повинен бути закріплений так, щоб у муфті, яка з'єднує редуктор з електродвигуном, забезпечувався зазор 0,5-1,2 мм і співвісність їх осей (тобто не повинно бути перекосу, див. рис. нижче). 

Перевірити відсутність підтікання мастила з корпусу редуктора. Необхідно звернути увагу на наявність та правильність включення іскрогасних конденсаторів, що підключаються до електродвигуна МСП. Перевірити відповідність типу конденсатора технічній документації, звернувши увагу на термін перевірки РТД та наявність етикетки, а також на якість кріплення. Виявлені недоліки необхідно усунути.

Необхідно візуально перевірити цілісність монтажних проводів, наявність гайок і контргайок на контактах автоперемикача, за допомогою торцевих ключів 7x140, 8x140 і 9x140 мм перевірити надійність кріплення кінців монтажних проводів (див. рис. вище). Міцність кріплення монтажних проводів визначають за відсутністю зсуву наконечника під гайкою під час спроби повернути дріт.

Монтажний джгут має бути закріплений у тримачах з укладанням у них додаткової ізоляції (ізоляційна трубка, кіперна стрічка, просочена ізоляційним лаком тощо). Між електроприводом і трансформаторним ящиком (ТЯ) або універсальною муфтою (УПМ) у місцях введення в шланг і виходу з нього дротів монтажного джгута його підмотують ізоляційною полівінілхлоридною стрічкою або прогумованою стрічкою. Підмотування виконують також у місцях торкання джгута електропривода і джгутотримача.

Для унеможливлення індіювання (вкривання інієм) контактів автоперемикача в стрілочних електроприводах у зимовий період електромеханік повинен перевірити наявність і справність пристроїв електрообігріву, увімкнути курбельний контакт і переконатися в наявності нагріву.

Перевірка правильності регулювання контрольних тяг. Необхідно запросити багаторазове переведення стрілки у чергового по станції. Під час переведення стрілки потрібно перевірити замикання шибера по западанню голівок перемикаючих важелів у виріз головного вала, контроль положення стрілки за западанням зубів важелів у вирізи контрольних лінійок.

За Т-подібною планкою і рисками, нанесеними на неї, потрібно перевірити регулювання контрольних тяг. Між нанесеними рисками на контрольних лінійках і Т-подібною планкою має бути відстань 1-3 мм (див. рис. вище). Ця відстань відповідає зазору між скосом контрольної лінійки і зубом ножового важеля автоперемикача. Відстань визначають за поділками, нанесеними на контрольну лінійку, або щупом, яким перевіряють стрілки на віджим. Правильність регулювання контрольної лінійки, з'єднаної тягою з притиснутим вістряком, перевіряють в обох положеннях стрілки.

Перевірка стану колектора і щіткотримача електродвигуна. Потрібно оглянути колектор, повертаючи його рукою, при цьому необхідно стежити за тим, щоб не розмикалися контрольні контакти автоперемикача. Колекторні пластини не повинні підніматися одна над одною і мати раковини від підгару, між пластинами повинні проглядатися проточки на глибину 1 мм. Потрібно оглянути доступні місця щіткотримача. Особливу увагу звернути на облягання колектора всією поверхнею щіток, відсутність перекосу щіток і надмірного їхнього зношення, на щільність притиснення щіток до колекторних пластин, а також вільність їхнього ходу в щіткотримачі, за необхідності почистити щітковий вузол від вугільного пилу тканиною, змоченою в бензині.

Для перевірки відсутності обриву секцій якоря в двигуні МСП необхідно налаштувати вимірювальний прилад на вимірювання опору і підключити виводи до щіткотримача при вимкненому курбельному контакті, повільно провернути якір на повний оберт. За відсутності обриву секцій омметр показує опір якоря, близький до значень, наведених у таблиці нижче. У разі наявності обриву секцій якоря, вимірювальний прилад показує значення опору, вдвічі більше, або нескінченність.

Перевірка рівня мастила в редукторі. Для перевірки рівня мастила в редукторі слід відвернути верхню пробку корпусу редуктора і мастиловказівником перевірити наявність мастила в ньому. Рівень мастила, що заливається, визначити за рискою мастиловказівника. У редуктор електропривода з металокерамічними дисками масло не заливається.

Чищення і змащування електроприводу. Чистити і змащувати електропривід слід у мінусовому і плюсовому положеннях стрілки - при вимкненому положенні курбельного контакту (заслінки). Змащувані поверхні електропривода необхідно очистити від забруднень технічною тканиною, змоченою гасом або соляркою.

Змащуванню в електроприводі підлягають: зубчасте колесо головного вала (1); зуби відкритого вала-шестерні редуктора (2); ролики рубильників (3) і важелів (4); осі роликів, рубильників і важелів; шибер і контрольні лінійки (відкриті поверхні); вінці зубчастих передач; сальники шибера і контрольних лінійок; замок і шарнір кришки електроприводу; пальці шибера і контрольних лінійок.

Необхідно також заповнити масляну ванну шибера, масляною ванною називається поверхня шибера із зубами (див. рис. нижче).

Чищення і регулювання автоперемикача. Робота виконується в плюсовому і мінусовому положеннях стрілки при вимкненому положенні курбельного контакту (заслінки).

Необхідно оглянути ножі та контактні пружини автоперемикача, перевірити відсутність видимих тріщин і вибоїн в контактних колодках, відсутність на контактних колодках і ножах нагару, бруду і металевого пилу. За необхідності почистити контактні ножі та пружини тканиною, змоченою в бензині.

Шаблоном перевірити відстань між контактними пружинами. Лінійкою виміряти глибину врубання ножів і відстань між ножем і виступом контактної колодки.

Необхідно, щоб: контактні ножі (див. рис. "Контактна колодка") були розташовані симетрично відносно контактних пружин 1, осі ножа і перпендикулярно до основи; ножі врубалися між контактними пружинами 1 на глибину не менше 7 мм, відстані між контактними пружинами 1 колодки були 6 і 12 мм, упорні пружини 2 щільно прилягали до контактних пружин 1.

Кожна пара контактних пружин має відтискатися на однакову відстань відносно ножа, а ресорна пружина - на 0,7-1,0 мм, під час врубання контактні ножі не мають бити по ізоляційних колодках. Зазор між кінцем важеля перемикача і шайбою головного вала має бути 1,5-3,0 мм, а між контактним ножем і виступом основи контактної колодки - не менше ніж 1,5 мм (рис. 18).

Перевірка блокувальної заслінки. Вмикаючи і вимикаючи курбельний контакт електроприводу, перевірити дію блокувальної заслінки, яка повинна працювати легко і без заїдань. Під час відпускання блокувальної заслінки контактний ніж повинен повністю розмикати обидві пари контактів, а під час підйому заслінки - не повинен замикати контакти без натискання "собачки". Необхідно, щоб замок електроприводу не допускав мимовільного відкриття кришки. Виявлені недоліки мають бути усунені.

Перевірка взаємодії частин електропривода. Електромеханік, закінчивши внутрішню перевірку електропривода, повинен увімкнути курбельний контакт і запросити чергового по станції про переведення цієї стрілки кілька разів. Під час переведення стрілки електромеханік спостерігає за взаємодією частин електропривода та роботою автоперемикача, контролюючи при цьому додержання наступних умов: електропривід повинен працювати легко та вільно, без поштовхів і ударів; не повинно бути зсуву деталей електропривода відносно одна одної у місцях кріплення; автоперемикач має працювати чітко; рух шибера й контрольних лінійок має бути без перешкод, без задирів; іскріння між щіткою й колектором допускається не вище другого ступеня.

8.7 Вимірювання струму електродвигуна МСП

Вимірювання струму електродвигунів типу МСП і ДП при нормальному переведенні стрілки і при роботі на фрикцію; вимірювання зусилля фрикційного зчеплення в електроприводах з електродвигунами трифазного струму виконується електромеханіком і електромонтером два рази на рік і після заміни (промивки) фрикційного зчеплення або електродвигуна.

Вимірювання напруги на електродвигуні при нормальному переведенні стрілки і при роботі на фрикцію виконується електромеханіком і електромонтером один раз в два роки та після заміни електродвигуна.

Цю роботу доцільно поєднувати з перевіркою стрілок на щільність притиснення вістряків стрілки. Роботу виконують у такій послідовності.

Електромеханік, зробивши запис у Журналі огляду форми ДУ-46 і погодивши роботу з черговим по залізничній станції, повинен відкрити електропривод, під'єднати амперметр до курбельних контактів (вивід "+" під'єднати до контакту, з'єднаного із середнім виводом електродвигуна) і запросити чергового по станції про переведення стрілки кілька разів. Електромонтеру слід при цьому закласти щуп між вістряком і рамною рейкою, створивши умови для роботи електроприводу на фрикцію. Під час роботи електропривода стрілки на фрикцію електромеханік вимірює струм у плюсовому або мінусовому положеннях стрілки і записує ці дані в блокнот.

Якщо амперметр, установлений на апараті керування (табло ДСП) забезпечує необхідну точність вимірювання, струм фрикції визначають без підключення вимірювального приладу в електроприводі. Струм нормального переведення стрілки визначають за максимальним відхиленням стрілки амперметра. Отримані значення струму порівнюють із нормою, яка має бути зазначена в Журналі технічної перевірки пристроїв СЦБ форми ШУ-64, куди заносять отримані значення. Залежно від типу стрілочного переводу, марки хрестовини, а також типу стрілочного електропривода й електродвигуна, установлених на ньому, норму струму для кожної стрілки визначають за таблицею, наведеною в Інструкції з технічного обслуговування пристроїв сигналізації, централізації н блокування (СЦБ). При цьому струм електродвигуна типу МСП при роботі на фрикцію повинен бути на 20 – 30 % вище струму нормального переведення стрілки. Нижче наведено приклад заповнення Журналу форми ШУ-64

Різниця значення струмів електродвигуна під час роботи електропривода на фрикцію в бік плюсового і мінусового положень стрілки не повинна перевищувати 10 % середнього арифметичного значення обох струмів

Якщо струм відрізняється від нормативного, потрібно відрегулювати фрикційне зчеплення, для чого вивернути стопорний гвинт і поворотом регулювальної гайки за годинниковою стрілкою або проти годинникової стрілки відповідно збільшити або зменшити натискання дисків фрикціона і струм електродвигуна. Після цього слід запросити чергового по станції про переведення стрілки і повторити вимірювання та регулювання дисків фрикціона до отримання необхідного струму.

Якщо за нормального струму фрикції стрілка працює незадовільно, то це означає, що в обслуговуванні стрілочного переводу є відступи від норм технічного обслуговування і потрібна його перевірка. Після закінчення роботи необхідно зробити запис у Журналі огляду.

8.8 Вимірювання напруги на електродвигуні

Напругу на електродвигуні вимірюють під час його роботи на фрикцію у вільний від руху поїздів час за погодженням із черговим по станції і, як правило, поєднують із роботою по вимірюванню струму електродвигуна МСП при нормальному переведення стрілки і роботи на фрикцію, а також з роботою по вимірюванню зусилля фрикційного зчеплення в електроприводах з електродвигунами змінного струму.

Відкривши електропривід, електромеханік повинен запросити по наявним засобам зв'язку чергового по станції про переведення стрілки. Електромонтер закладає шаблон між вістряком і рамною рейкою стрілки, а електромеханік вольтметром вимірює напругу на електродвигуні під час роботи електропривода на фрикцію в плюсовому і мінусовому положеннях.

Вимірювальний прилад (вольтметр) при вимірюванні напруги на електродвигуні МСП підключають до середнього і крайнього виводів (робочого) для даного напрямку руху до початку переведення стрілки. Під час зворотного переведення напругу вимірюють на іншому робочому виводі. Напруга на електродвигуні МСП має бути не нижчою за номінальну для даного типу електродвигуна.

Для вимірювання напруги на електродвигуні змінного трифазного струму МСП вимірювальний прилад підключають між фазами двигуна і вимірюють напругу всіх фаз між собою. Для двигунів з номінальною напругою 190 В під час роботи на фрикцію напруга має бути не менше 180 В. Отримані дані напруги заносять у Журнал форми ШУ-64.

8.9 Заміна стрілочного електродвигуна

Заміна електроприводу на стрілці виконується старшим електромеханіком, електромеханіком і електромонтером згідно з планом

дистанції, складеним за результатами весняної перевірки, а також при розрізі стрілки і, як правило, при заміні стрілочного переводу.

Виконання роботи оформлюється в журналі огляду форми ДУ-46 та в журналі заміни стрілочних електроприводів.

Заміна стрілочних електродвигунів на відремонтовані в РТД дистанції виконується електромеханіком і електромонтером один раз в п’ять років для електродвигунів типу МСП і ДП; один раз в десять років - типу МСТ, МСА, МСТ-У, а також за результатами весняної перевірки.

Перед надходженням електродвигуна в експлуатацію необхідно перевірити його справність, звернувши увагу при цьому на відмітку про перевірку РТУ дистанції сигналізації та зв'язку, відповідність його номінальної напруги і потужності, зазначених на паспортній бірці, застосовуваних для даного типу стрілочного переводу. Перевірити легкість обертання якоря і наявність поздовжнього люфту, кріплення контактних виводів обмоток, опір ізоляції обмоток від корпусу, який для всіх типів нових електродвигунів, а також після ремонту в РТУ має бути понад 100 МОм. Опір ізоляції електродвигунів вимірюють мегаомметром М 4100/3 (ЕС 0202/1). Результати вимірювання опору ізоляції стрілочного електродвигуна електромеханік заносить у спеціально виділений Журнал реєстрації заміни електродвигунів.

Перед установкою електродвигуна на стрілці запросити в чергового по станції дозвіл на заміну, і, отримавши його, відкрити кришку електроприводу, розімкнути курбельний контакт, вивернути болти, що кріплять електродвигун, відключити дроти монтажного джгута, вилучити раніше встановлений і встановити новий електродвигун, закріпити його, дотримуючись при цьому зазору в муфті, що з'єднує редуктор електропривода з електродвигуном, який має бути від 0,5 до 1,2 мм, під'єднати монтажні дроти. Після закінчення роботи електромеханік повинен врубити курбельний контакт і запросити чергового по станції про переведення стрілки для перевірки.

Черговий по залізничній станції повинен перевести стрілку, а електромеханік і електромонтер повинні перевірити роботу електродвигуна при нормальному переведенні стрілки, а також виміряти струми електродвигуна МСП при нормальному переведенні стрілки і напругу під час роботи на фрикцію. У разі необхідності фрикційне зчеплення слід відрегулювати. Виміряні точки фрикції і напругу записати в Журнал форми ШУ-64.

Якщо під час перевірки виявиться, що двигун обертається в інший бік, то слід поміняти місцями монтажні дроти на крайніх виводах двигуна.