Основою організації руху поїздів і маневрової роботи є вимоги технології підприємства та єдиного технологічного процесу роботи залізничного транспорту підприємства і магістральної станції примикання.
Організація руху поїздів і маневрової роботи здійснюється за графіком, що забезпечує:
- своєчасне перевезення вантажів для виконання технологічного процесу підприємства;
- безпеку руху поїздів, маневрової роботи і безпеку людей;
- виконання плану перевезень;
- раціональне використання рухомого складу і вантажно-розвантажувальних засобів;
- узгодженість роботи залізничного транспорту підприємства і станцій примикання, провізної і пропускної спроможності ділянок і перегонів;
- можливість виконання робіт з поточного утримання та ремонту колії, споруд, пристроїв електропостачання, СЦБ і зв'язку.
Більшість перевезень, що здійснюються на промисловому підприємстві, є продовженням виробничого процесу. Технологія виробництва обумовлює такі специфічні вимоги (до транспорту), як постійна наявність на деяких дільницях рухомого складу під навантаженням (навантаження агломерату, чавуну зі стрічок розливних машин і ін.), подача його через певні інтервали часу, обумовлені технологією цехів (перевезення гарячого чавуну і шлаку, прибирання коксового дрібняка і колошникового пилу з бункерів та ін.), підвезення сировини в точно встановлені терміни та ін.
В окремих цехах внаслідок малої місткості складів (бункерів) подачу вагонів необхідно пов'язувати з процесом накопичення вантажу в бункерах. У разі несвоєчасного подання вагонів під навантаження може порушитися технологічний процес. Своєчасне перевезення вантажів забезпечується організацією руху поїздів за графіком, виконанням встановлених норм часу на вантажні та технічні операції.
Технологічні вимоги металургійного виробництва на підприємствах забезпечуються за рахунок:
-організації перевезень гарячого металу (рідкого чавуну і сталі, прокату) за регламентованими графіками;
- суворо встановленої періодичності подачі і вивантаження шихти та інших матеріалів для доменного і сталеплавильного виробництв;
- постійної наявності спеціального рухомого складу для навантаження агломерату, чушкового чавуну, обрізків на слябінгах і блюмінгах тощо;
- завчасної (за 20-30 хв) подачі ковшів під налив чавуну і шлаку, составів з виливницями під налив сталі, мульдових складів з шихтою на завантажувальний майданчик тощо;
- відвантаження готової продукції з прокатних станів темпом, рівним розрахунковій годинній продуктивності станів;
- подачі вагонів з рудною сировиною, флюсами, вугіллям на вагоноперекидачі темпом, рівним середньогодинній продуктивності вагоноперекидачів;
- взаємопов'язаної подачі вантажів за контактним графіком у вагонах АТ «Укрзалізниця» і місцевих на загальні фронти навантаження-вивантаження.
Безпека руху поїздів забезпечується за рахунок чіткого виконання працівниками, пов'язаними з рухом поїздів і маневровою роботою, вимог ПТЕ, інструкцій з руху поїздів і сигналізації, ТРА, місцевих інструкцій, наказів і розпоряджень керівництва підприємства і залізничного транспорту, директивних вказівок державних регулюючих органів з питань безпеки руху поїздів.
Важливу роль у забезпеченні безпеки руху поїздів має утримання колій, стрілок, рухомого складу, пристроїв СЦБ і зв'язку, навантажувально-розвантажувальних машин і механізмів у справному стані, що досягається своєчасною організацією і якісним ремонтом рухомого складу, залізничних колій, пристроїв СЦБ і зв'язку, машин і механізмів.
Неодмінною умовою забезпечення безпеки руху поїздів є організація навчання і періодична перевірка знань у працівників, пов'язаних з рухом поїздів і маневровою роботою, знання ними досконало місцевих умов роботи залізничного транспорту.
У перевізному процесі беруть участь багато підрозділів. Для успішного здійснення перевезень необхідна злагоджена ритмічна робота цих підрозділів, що значною мірою забезпечується графіком руху поїздів.
Графік руху поїздів - основний засіб організації поїзної роботи і найвигіднішого використання пропускної спроможності ліній. Він дозволяє планувати поїзну роботу не тільки кількісно, але і в часі, розраховувати основні показники роботи транспорту підприємства.
Графік руху складають на спеціальній масштабній сітці. Відстані між окремими пунктами відкладають на ній зверху вниз, а час - зліва направо. Горизонтальними лініями позначають роздільні пункти (їхні осі), а вертикальними - час. Рух поїздів на графіку зображують прямими похилими лініями, умовно приймаючи, що в межах даного перегону швидкість руху рівномірна.
Рис. 8.1 – Фрагмент графіка руху поїздів
Узгодженість у роботі залізничного транспорту підприємства і АТ «Укрзалізниця» с неодмінною умовою високої продуктивності праці на залізничному транспорті. Основним документом, що визначає порядок взаємодії залізничного транспорту підприємства і магістральної станції примикання, є єдиний технологічний процес їхньої роботи (ЄТП).
Одним з основних завдань роботи промислового залізничного транспорту є виконання технологічних вимог основного виробництва, шо в першу чергу мають враховуватися при складанні ЄТП роботи залізничного транспорту підприємств і магістральної станції примикання залізниці.
ЄТП встановлюється раціональна система організації роботи залізничного транспорту підприємства і магістральної станції примикання, що забезпечує узгодження основних питань з технології обробки поїздів і вагонів. У ЄТП мають передбачатися вагові норми і порядок обслуговування маршругів і передавальних поїздів, доцільні інтервали між подачами і прибираннями вагонів, ув’язаними з технічним оснащенням фронтів і добовим розміром вагонопотоків; кількість і черговість подач і прибирання навантажених і порожніх вагонів до вантажних пунктів; організація руху поїздів і маневрової роботи при перевезенні технологічних вантажів за контактними графіками; раціональні форми організації маршрутного і групового навантаження вагонів; місця виконання операцій з обробки поїздів і вагонів, що прибувають і відправляються з дотриманням потоковості, безперервності і паралельності виконання операцій.
ЄТП передбачено загальний порядок обробки вагонів на коліях підприємства і на магістральній станції примикання, взаємодопомога і максимальне суміщення операцій. Взаємодія в роботі залізничною транспорту підприємства і станції примикання виражається в правильній і узгодженій організації всіх операцій, пов'язаних з переробкою вагонопотоків між підприємством і станцією. Ритмічність роботи станції примикання і залізничного транспорту підприємств забезпечується графіком руху поїздів або інтервалом часу, через який приймаються зі станції вагони з однорідними вантажами або порожніми вагонами під навантаження.
Залежно від умов роботи залізничного транспорту і особливостей технології виробництва, яке він обслуговує, на підприємствах застосовуються графіки, що регламентують транспортне обслуговування основного виробництва (руху, контактні, агрегатні тощо).
Контактний графік - це система організації перевізного процесу, що об’єднує в єдине ціле роботу вантажних пунктів виробничих цехів і підрозділів залізничного транспорту і забезпечує їх узгодженість при виконанні встановленого плану перевезень з урахуванням вимог технології основного виробництва і транспорту.
Основна перевага контактного графіка полягає в тому, що в результаті передбаченої графіком узгодженості технологічного процесу виробничих цехів і складів з технологічним процесом роботи залізничного транспорту забезпечується ритмічна і високопродуктивна робота підприємства.
Контактним графіком встановлюються:
- добовий обсяг перевезень, робочий парк локомотивів, вагонів з урахуванням технічної оснащеності вантажних фронтів;
- час подачі, закінчення і тривалості виконання вантажних операцій, відправлення і прибуття поїздів на станції;
- організація поїзної, вантажної і маневрової роботи на станціях і в цехах відповідно до технології їхньої роботи.
Контактний графік передбачає ритмічне і найбільш ефективне використання пропускної і провізної спроможності дільниць і переробної спроможності станцій.
Контактний графік розробляється, як правило, на рік і за необхідності коригується. Він затверджується наказом керівника підприємства і є законом як для працівників залізничного цеху, так і для працівників виробничих цехів. Форма бланку контактного графіка наведена на рис. 8.2.
Рисунок 8.2 – Фрагмент контактного графіку
На бланку контактного графіка наносяться такі дані: у горизонтальних графах вказується рід вантажу і характер вантажної операції, найменування цеху, станції, пункти постановки вагонів, тип і кількість закріплених за даним перевезенням вагонів, тривалість їх обороту; в одній із горизонтальних граф вказується номер вертушки (вагона), закріпленої за перевезенням певного роду вантажу. Сітка бланку контактного ірафіка може буги 12- і 24-годинна.
На погодинній сітці наноситься кількість подач на добу по кожному вантажному фронту, кількість вагонів у подачі, час початку, закінчення і тривалості виконання вантажної операції, прибуття і відправлення вагонів зі станції. Тривалість перебування вагонів під навантаженням позначається однією жирною лінією, а під вивантаженням - двома тонкими лініями. Тривалість руху поїздів на графіку позначається тонкими похилими лініями.
Кожному поїзду надається номер. Поїздам одного напрямку (за місцевими умовами) надаються парні номери, а поїздам зворотного напрямку’ - непарні. Призначення і скасування поїздів проводяться начальником зміни залізничного цеху (диспетчером).
Кожному поїзду присвоюється певний номер: поїздам одного напрямку - парні номери, а протилежного - непарні. В умовах промислового транспорту умовно приймається один напрямок за парний (напрямок із заходу на схід і з півдня на північ), а протилежне - за непарний. Парний і непарний напрямки вибирають з таким розрахунком, щоб звести до мінімуму зміну нумерації на шляху прямування поїзда з урахуванням схеми залізничних колій підприємства, схеми руху сировини, гарячого металу, готової продукції, навантажених і порожніх вагонів.
На металургійних підприємствах, де є поїзний рух на внутрішньозаводських перевезеннях, відповідно до норм проектування залізничного транспорту встановлюється така спеціалізація поїздів:
- спеціалізовані поїзди (вертушки), у яких перевозяться однорідні вантажі в однотипному рухомому складі між певними станціями навантаження-вивантаження. Вертушки можуть бути і груповими, що складаються з двох або трьох груп вагонів з одного пункту чи кількох пунктів на один або кілька пунктів вивантаження;
- збірні поїзди для перевезення різних вантажів у різному рухомому складі між заводськими станціями;
- передавальні поїзди для перевезення вантажів між станцією примикання АТ «Укрзалізниця» і станцією підприємства.
Рекомендується для основних внутрішньозаводських залізничних перевезень користуватися вертушками, а кількість збірних поїздів знижувати, оскільки для невеликих обсягів перевезень слід користуватися транспортом інших видів (автомобільним та ін.).
Маса і довжина поїзда, а також розміри руху визначаються схемою залізничних колій, профілем і розташуванням вантажних пунктів і станцій, організацією перевезень і потужністю локомотивів.
На невеликих підприємствах, де колійна схема являє один роздільний пункт, рух здійснюється маневровим порядком. За необхідності призначаються господарські поїзди, що забезпечують потреби залізничного транспорту; відбудовні - для ліквідації наслідків сходів і зіткнень рухомого складу.
Нумерацію поїздів (табл. 8.1) встановлюють для кожної категорії окремо, а для спеціалізованих поїздів нумерацію встановлюють залежно від роду поїздів, що перевозиться.
У місцевій інструкції (наказі) відображуються особи, яким надається право призначати і відміняти поїзд, що обертається на коліях підприємств (начальник служби руху, начальник району, заступник начальника цеху експлуатації тощо); порядок оформлення замовлення (письмове замовлення, телефонограми, запис у журналі тощо); час подачі замовлення (за добу, перед початком зміни тощо); порядок видачі локомотива; складацькі бригади тощо.
Оперативний наказ про призначення і відміну поїздів дається начальником зміни (поїзним диспетчером, диспетчером залізничного цеху). Спеціалізовані поїзди (вертушки) відміняються після отримання від цехів-одержувачів відмови на подачу вагонів і відповідного узгодження з диспетчером підприємства (відсутність вантажу або ємності для вантажу). Начальник зміни залізничного цеху при одержанні такої відмови дає наказ на відміну поїзда диспетчеру (черговому по станції). Відбудовні, господарські та інші поїзди (одиночні локомотиви, снігоочисники, дрезини незнімного типу тощо), не передбачені графіком руху, призначаються та відміняються черговим поїзним диспетчером за погодженням з начальником зміни. Призначення поїздів, не передбачених графіком руху, оформляється відповідним наказом диспетчера з зазначенням розкладу його руху.
Рух поїздів здійснюється за київським часом у 24-годинному обчисленні.
У службових приміщеннях повинні бути встановлені годинники, показання часу на яких повинно бути однаковим на всіх станціях і постах.
Поїзний диспетчер (начальник зміни), прийнявши чергування, зобов'язаний зробити перевірку показання годинників, що встановлені в приміщеннях чергових по станціях, колійних та стрілочних постів, у депо і у працівників інших структурних підрозділів залізничного транспорту підприємства, пов'язаних з рухом поїздів і маневровою роботою з показанням годинника точного часу, що встановлений у приміщенні начальника зміни (поїзного диспетчера).
Точний і однаково встановлений правильний час на залізничному транспорті мас першо- рядне значення для організації і безпеки руху (при проходженні поїздів, колійних роботах тощо).