4.2 Споруди та пристрої станційного господарства

Колійний розвиток і технічне оснащення станцій мають забезпечувати своєчасне обслуговування перевезеннями виробничих цехів, ділянок і контрагентів, виконання у встановлені строки операцій з приймання і відправлення поїздів та маневрової роботи, навантаження та вивантаження вантажів, обробку составів та вагонів, ефективне використання технічних засобів, відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці та безпеки руху.

Для забезпечення чіткої і ритмічної роботи станцій підприємств необхідно, щоб на кожній станції залежно від обсягів робіт, виконуваних на ній, і їх характеру був відповідний колійний розвиток і необхідні технічні засоби (сортувальні пристрої, пристрої зв'язку і передачі інформації, пристрої для очищення стрілок та ін.).

Колійний розвиток станції, основні технічні засоби та пристрої і їх взаємне розміщення мають забезпечувати:

- повне і своєчасне обслуговування виробничих цехів і дільниць підприємства; для цього має бути достатня кількість колій на станції (приймальних, сортувальних, вантажно-розвантажувальних, сполучних, ходових, спеціального призначення);

 - необхідну пропускну і переробну спроможність;

- поточність переробки складів і вагонів;  

- повну взаємодію окремих елементів станції, що скорочує до мінімуму втрати часу на міжопераційні простої;

  - найменші пробіги рухомого складу при мінімальній кількості перетинів маршрутів;

  - мінімальний час на виконання навантажувально-розвантажувальних операцій і операцій з приймання і відправлення поїздів;

  - застосування передових методів обслуговування виробничих цехів і дільниць з формування, розформування, подачі, розстановки і прибирання складів; 

 - можливість об’єднання і кооперування пристроїв і споруд, призначених для виконання однорідних технологічних операцій;

 - безпеку руху поїздів при їх прийманні, пропусканні коліями станції і відправленні;

  - безпеку проведення маневрової роботи при розформуванні і формуванні поїздів, подаванні складів у виробничі цехи, до вагоноперекидача, пристроїв відновлення сипкості вантажів, металургійних агрегатів та інших технологічних пристроїв.

Всі дільниці станційного господарства мають працювати відповідно до технологічного процесу.

Висота вантажних платформ і відстань від осі колії до краю платформи повинні відповідати розмірам, установленим ДСТУ Б В.2.3-29:2011.

При ремонті колії і платформ забороняється змінювати встановлені відстані від рівня верху головки рейки до верху вантажних платформ, а також від осі колії до краю вантажних платформ.

Відповідно до ДСТУ Б В.2.3-29: 2011 «Габарити наближення будівель і рухомого складу залізниць колії 1520 (1524) мм» підлога вантажних платформ має знаходитися на висоті 1100 мм від рівня верху головки рейки. При проєктуванні вантажних платформ висотою 1100 мм відстань від осі колії до краю платформи приймається 1920 мм.

Однак висота підлоги вагонів загального призначення, що служать для проведення вантажних операцій біля платформ (чотиривісні криті вагони, напіввагони і платформи), становить 1255-1283 мм. При висоті вантажної платформи 1200 мм підлога вагона знаходиться майже на одному рівні з підлогою вантажної платформи (особливо якщо вагон знаходиться в навантаженому стані). У цьому випадку прискорюється навантаження і вивантаження вантажів за рахунок застосування вантажно-розвантажувальних машин (автонавантажувачів, електровізків та ін.).

Тому допускається в окремих випадках, передбачених Інструкцією застосування габаритів наближення споруд і рухомого складу, висоту вантажних платформ приймати понад 1100 мм від рівня верху головок рейок, а вантажні платформи розташовувати від осі колії на відстані не менше 1750 мм за умови забезпечення безпеки руху, а також безпеки обслуговуючого персоналу.

На коліях, по яких можливе пропускання негабаритних вантажів, не має бути жодної споруди або пристрою, що не відповідає на висоті понад 1100 мм від рівня верху головок рейок основному обрису габариту Сн.

Службові будівлі й приміщення, розраховані для розміщення працівників, робота яких пов'язана з рухом поїздів та маневровою роботою (чергових по станціях, начальників змін, диспетчерів, працівників СЦБ і зв'язку та інших), а також станційні пости, з яких безпосередньо проводиться управління стрілками та сигналами, повинні бути належним чином обладнані для роботи.

Для огляду маневрових районів з великим обсягом роботи у диспетчерів, чергових по станціях тощо можуть бути балкони, пішохідні містки, виносні табло або пристрої промислового телебачення.

У службових приміщеннях чергових по станціях дозволяється встановлювати прилади управління і контролю, в тому числі апаратуру автоматизованого робочого місця, які безпосередньо стосуються роботи чергового по станції, а також пульти централізованого управління освітленням та дистанційного управління секційними роз’єднувачами і стойками телемеханіки.

Розміщення іншого обладнання й апаратури допускається у виняткових випадках за згодою керівника залізничного транспорту. 

Найважливішим джерелом зростання продуктивності праці працівників, пов'язаних з рухом поїздів і маневровою роботою, є сприятливі санітарно-гігієнічні та естетичні умови праці. Створення оптимальних умов праці з урахуванням вимог виробничої естетики означає перш за все виключення шкідливого впливу виробничих факторів на організм працівника, забезпечення раціонального фізичного і психологічного навантаження, а також безпеки в роботі.

Робота чергового по станції, маневрового диспетчера та інших працівників, пов'язаних з рухом поїздів і маневровою роботою, вимагає великої напруги. Тому їм мають бути створені умови, що забезпечують високопродуктивну роботу. Одна з основних вимог, що висуваються до приміщення чергового по станції і маневрового диспетчера - ізоляція від сторонніх шумів і можливість широкого огляду станційних колій і ділянок. Тому під приміщення для цих працівників (якщо нема спеціальної будівлі) потрібно відводити ту частину будівлі, що не виходить своїми вікнами до будівель виробничих цехів і з якої поліпшується огляд ділянок роботи залізничного транспорту.

Для нормальної роботи диспетчерів і чергових по станціях велике значення має вибір відповідного приміщення, його розміщення та оптимальні розміри.

Для чергового по станції або маневрового диспетчера виділяється окрема кімната, що відповідає всім вимогам виробничої естетики: з раціональним освітленням, забарвленням приміщення і обладнання, відповідною температурою повітря, ізоляцією від виробничих шумів і вібрацій, необхідними побутовими приміщеннями. Якщо в зміні є черговий по станції і маневровий диспетчер, то їх приміщення слід розташовувати поруч або поблизу одне від одного.

Розташування та розмір приміщення чергового по станції визначається цілою низкою факторів, у тому числі і такими, як наявність на станції пристроїв електричної централізації, характер обслуговування основного виробництва (сталеплавильний район, доменний цех, кар'єр та ін.), схема колійного розвитку та ін. При електричній централізації стрілок і сигналів площа приміщення залежить і від розмірів пультів управління.

Приміщення для роботи чергового по станції (поста) має знаходитися не нижче другого поверху. Розміщення приміщення (за висотою та орієнтацією) і віконних прорізів, а також їхня конструкція мають забезпечувати хороший огляд колій станції. При острівному розташуванні будівлі станції з робочого місця чергового має забезпечуватися огляд найбільш вантажонапружених колій, а з балкона - іншої частини станційних колій. Над балконом (для захисту від опадів) і над світловими прорізами (для захисту від сонячних променів) слід влаштовувати навіс. Як показала практика, можливість огляду колій черговим необхідно забезпечувати і при електричній централізації стрілок і сигналів.

На ділянках перевезення гарячого металу і шлаку для захисту робочого місця чергового від тепловипромінювання будівлю станції розташовують на максимально можливому віддаленні від колій, якими здійснюються ці перевезення, застосовують теплоізоляцію стін і використовують спеціальне скло у вікнах.

Для поліпшення умов праці в кімнаті диспетчера, як і в кімнаті чергового по станції (поста), слід передбачати шумоізоляцію внутрішніх поверхонь стін і стелі з таким розрахунком, щоб рівень звукового тиску не перевищував 50 дБ. Як звукозахисні матеріали рекомендується застосовувати сучасні зразки, що забезпечують достатню ізоляцію, захист від накопичення пилу, можливість фарбування.

Освітлення слід передбачати штучне, загальне і місцеве, люмінесцентними лампами або світлодіодними LED лампами (освітленість приміщення має бути не менше 250 лм).

Робочі місця необхідно оснащувати відповідними стандартам або спеціальними меблями. Так, для диспетчера необхідно встановити стіл спеціальної конструкції, на якому можна вести графік виконаного руху, зручно розташувати засоби зв'язку, встановити ящики для документів, канцелярське приладдя, а також дрібні (особисті) речі. Крісла для диспетчера і чергового мають бути напівтвердими, обертатися і мати підлокітники та спинку.

У кімнатах чергового по станції і маневрового диспетчера слід встановити спеціальний стіл, конструкція якого дозволяє черговому по станції або диспетчеру, не роблячи зайвих рухів, знаходити потрібні довідкові матеріали, вести переговори по телефону і радіо і заповнювати необхідні дані на бланках і графіках. На цьому ж столі мають знаходитися необхідні інструктивні дані для роботи

Для роботи чергового по станції і диспетчера велике значення мають засоби зв'язку, управління рухом поїздів і складів, обчислювальної техніки, а також їх раціональне розташування.

Всі засоби транспортного зв'язку, що використовуються на станціях (комутатор провідного телефонного зв’язку, парковий двосторонній гучномовний зв'язок, радіозв'язок з локомотивами, пристрої автоматичної реєстрації переговорів), для зручності користування мають бути вмонтовані в загальну стійку зв'язку, що розміщується разом з пультом управління (маніпулятором). Мікрофон, динамік і резервна мікротелефонна трубка мають бути загальними для всіх видів радіозв'язку.

Дуже важливим завданням є забезпечення гарних умов праці чергових стрілочних постів, робота яких пов'язана з рухом поїздів і маневровою роботою. Стрілочні пости розташовують між коліями і збоку від колій. Перші відрізняються меншими розмірами службових приміщень. Архітектура стрілочних постів різна і має в основному враховувати кліматичні умови, розташування поста відносно сторін світу, наявність поблизу виробничих цехів і службових будівель.

Особливу увагу необхідно приділяти внутрішньому обладнанню поста, правильному і зручному розставленню меблів і апаратури. Основна вимога - це доцільність предметів, відповідність їх своєму призначенню, виключення будь-яких прикрас, що відволікають працівників, а в ряді випадків і заважають виконувати окремі технологічні операції.   Рекомендується всередині приміщення стрілочного поста біля однієї зі стін зробити вбудовану шафу для одягу. Шафу слід розділити на декілька секцій: для робочого і повсякденного одягу. Верхні позиці використовують для зберігання головних уборів, сумок, нижні - для взуття. У приміщенні також має бути шафа для зберігання інструментів і запасу скріплень. Весь інвентар чергового стрілочного поста в строго визначеному порядку підвішується на спеціальних кронштейнах. Рекомендується стрілочні пости обладнувати санвузлами, а опалення поста має бути пазовим, електроводяним; можна застосовувати також і електропечі, освітлення - люмінесцентне, світлодіодне. Для підігріву їжі на кожному стрілочному пості має бути електрична шита, вмонтована в спеціальну нішу. У неробочому положенні плита за допомогою шарнірно-рухомої панелі забирається в стіну. Документи для стрілочних постів найкраще виготовляти фотографічним способом.

При великому обсязі транспортної та навантажувально-розвантажувальної роботи в одному районі (на одній ділянці), а також при роботі в одному районі декількох локомотивів одночасно робоче місце складацьких бригад доповнюють відповідним приміщенням - кімнатою. Цю кімнату розташовують в одній із службових будівель або в окремій будівлі типу стрілочного поста.

Складацька кімната призначена для зв'язку складачів з розпорядником роботи (диспетчером, черговим по станції), для приймання їжі, а в зимовий час і для обігріву. Це приміщення розміром 16-20 м, що має бути обладнане засобами диспетчерського і загальнозаводського зв'язку, інвентарем і меблями та оформлено відповідно до норм виробничої естетики; у ньому вивішують виписки з контактного графіка та інші необхідні графіки і документи.

Приміщення станційних постів централізації і стрілочних постів повинні мати необхідні сигнальні прилади, інвентар, інструмент і матеріали. Стрілочні пости, крім того, повинні бути обладнані зовнішніми викличними пристроями телефонного зв'язку.

Кожному черговому стрілочного поста видаються в індивідуальне користування сигнальні прапори, ручний сигнальний ліхтар, сигнальний ріжок або свисток. В окремих випадках, передбачених наказом начальника залізничного цеху, ці сигнальні прилади, крім ріжків і свистків, можуть видаватися не в індивідуальне користування, а на пост - для загального користування з передачею при зміні чергувань.

Інвентар та інструменти поста централізації і стрілочного поста складаються з таких предметів: двох гайкових ключів, торцевого ключа для кріплення ослаблених шурупів на стрілочних переводах, костильного молотка, залізної кирки, залізної та дерев’яної лопат, мітли, скребків для очищення стрілок від бруду, льоду і снігу, залізного брухту, рейкових скріплень (болтів з гайками і костилів), гальмових башмаків, відра з помазком. Пости забезпечують годинниками, переносними червоними щитами, сигнальними ліхтарями. Інвентар, інструменти та сигнальні прилади слід утримувати справними та в повному порядку.

Кожний стрілочний пост обладнують зовнішнім викличним пристроєм (дзвінком) для сповіщення чергового стрілочного поста, що знаходиться поза приміщенням поста, для виклику його до телефону. Чергового стрілочного поста можна викликати до телефону і через пристрої двостороннього паркового зв'язку.

Станції залежно від характеру та обсягу роботи повинні бути обладнані диспетчерським внутрішньостанційним зв'язком, маневровим та іншими видами радіозв'язку її пристроями гучномовного оповіщення для передачі вказівок і сигналів про маневрові переміщення, а також для переговорів начальників змін, диспетчерів, чергових по станціях, складачів поїздів, машиністів маневрових локомотивів, працівників колії, що використовують колійну техніку, та інших працівників з питань організації маневрової роботи, технічного обслуговування і ремонту рухомого складу, а також інформаційним зв'язком для одержання повідомлень про поїзди і вантажі, які знаходяться на підході.

Залежно від обсягу роботи станції, крім того, обладнуються пристроями для приймання й транспортування перевізних документів і централізованого огородження поїздів, що підлягають огляду і ремонту.

Для здійснення службових переговорів на станції влаштовують диспетчерський внутрішньостанційний зв'язок, який є ізольованим. Цей зв'язок необхідний для передачі розпоряджень у будь-який пункт станції, пов'язаний з виконанням перевізної роботи, забезпечення двосторонньої інформації з працівниками виробничих цехів і дільниць, а при примиканні до колій магістральних ліній - забезпечення двостороннього інформаційного зв’язку з працівниками станції примикання.

Схема диспетчерського внутрішньостанційного зв'язку залежить від розташування станційних технічних пристроїв, що обслуговуються станцією, виробничих цехів і дільниць, розміру і характеру їх роботи.

Робоче місце чергового по станції або маневрового диспетчера залежно від прийнятої технології роботи і місцевих умов обладнують такими видами зв'язку: телефонним, радіозв'язком з маневровими локомотивами, двостороннім парковим. Всі вони мають бути пов'язані так, щоб скоротити кількість телефонних апаратів, мікрофонів і динаміків і забезпечити зручність користування ними.

На станціях, де потрібно координувати дії багатьох виконавців, які беруть участь в операціях з вагонами і локомотивами (локомотивні та складацькі бригади, чергові стрілочних постів, оглядачі вагонів, працівники виробничих цехів, пов'язані з обробкою вагонів та ін.), доцільно застосовувати пристрої гучномовного оповіщення.

Односторонній гучномовний зв'язок використовують тільки для передачі розпоряджень та інформації працівникам, які перебувають на території станції. Щоб без необхідності не відволікати інших працівників розмовами пристроями гучномовного зв'язку, влаштовують двосторонній гучномовний зв'язок, при якому до зовнішніх гучномовців додають зовнішні переговорні пункти, до яких запрошуються певні працівники, що знаходяться в парках станції.

За необхідності переговорів чергових по станції або маневрових диспетчерів з машиністами локомотивів використовується маневровий радіозв'язок.

В умовах металургійних підприємств (погана видимість, велика кількість кривих малих радіусів та ін.) передача вказівок машиністу локомотива складачем ручними або звуковими сигналами не забезпечує своєчасного отримання їх машиністами, а часто неможлива і на відстані. Ці сигнали доводиться повторювати, дублювати, що знижує темп маневрової роботи і не завжди забезпечує необхідну безпеку пересувань. Тому на станціях підприємств можуть бути використані такі пристрої, як звуковий двосторонній радіопровідний зв’язок, переносні радіостанції та ін.

Значний ефект у роботі досягається при використанні промислового телебачення. За допомогою відеокамер диспетчер або черговий по станції може спостерігати за ходом роботи з навантаження-вивантаження на станції і в цехах, розташуванням вагонів на коліях станції, пересуваннями локомотивів, ходом ремонтних робіт на станції, перевіряти, чи вільні колії для приймання поїздів, перевіряти прибуття поїздів на станцію в повному складі та ін. Відеокамеру встановлюють у районі станції, а відеотермінал - у приміщенні маневрового диспетчера або чергового по станції.

Місця установлення передавальних пристроїв визначаються спільно працівниками служби руху і телемеханіки.

Для отримання відомостей про поїзди і вантажі на підходах, станції примикання до колій магістральних ліній обладнують інформаційним зв'язком. Для інформаційного зв'язку можна використовувати залежно від розмірів руху і характеру вантажопотоку телефон, стартстопні телеграфні апарати, фототелеграф, установки дальнописи та ін.

На станціях повинні освітлюватися всі колії приймання і відправлення поїздів, виконання вантажно-розвантажувальних робіт і маневрів, екіпірування, технічного обслуговування і ремонту рухомого складу, переїзди, а також місця зустрічі поїздів черговими по станціях, стрілочні горловини, а за необхідності - й інші колії і пункти.

Освітленість приміщень і споруд залізничного транспорту, території і колій станцій повинна відповідати вимогам ДБН В 2.5-28:2018 'Природне і штучне освітлення". Зовнішнє освітлення не повинно впливати на чітку видимість сигнальних вогнів.

Велике значення для створення хороших умов праці має освітлення робочих місць на станції, приміщень, території станції та інших відкритих виробничих площ. Достатнє освітлення сприяє зростанню продуктивності праці, підвищенню безпеки руху поїздів і маневрової роботи, а також підвищенню безпеки працівників, збереженню їх зору.

Найбільш поширеним способом зовнішнього освітлення станцій підприємств є прожекторне. Але при ньому неможливо забезпечити рівні освітленості, що вимагають за норми. Крім того, у результаті екранування світлового потоку рухомим складом на міжколійї утворюються глибокі тіні. Тому на великих станціях прожектори заміняють на світильники, що встановлюються над осями міжколійя. Щоб їх закріпити, використовують гнучкі поперечні троси, що можуть перекрити до 24 колій, жорсткі поперечні містки, призначені для підвіски контактної мережі (суміщені жорсткі поперечини); одиночні опори - у випадках, коли недоцільно або неможливо використовувати гнучкі поперечини.