5.1 Вимоги ПТЕ до сигналів. Класифікація сигналів

Вимоги ПТЕ до сигналів

Сигнали служать для забезпечення безпеки руху, а також для чіткої організації руху поїздів і маневрової роботи. Сигнал є наказом і підлягає безумовному виконанню. Працівники залізничного транспорту повинні використовувати усі можливі засоби для виконання вимог сигналу. Проїзд заборонного показання світлофора забороняється.

Згаслі сигнальні вогні світлофорів (крім попереджувальних на ділянках, які не обладнані автоматичним блокуванням, загороджувальних та повторювальних), незрозуміле їх показання, а також незрозуміла подача сигналів іншими сигнальними приладами вимагають зупинки.

У виняткових, передбачених як особливі, випадках проїзд закритого (з незрозумілим показанням або згаслого) світлофора допускається відповідно до порядку, визначеного ПТЕ залізниць України й Інструкцією з руху поїздів і маневрової роботи.

У сигналізації, що забезпечує рух поїздів, застосовуються такі основні сигнальні кольори:

зелений, що дозволяє рух із встановленою швидкістю;

жовтий, що дозволяє рух і вимагає зменшення швидкості;

червоний, що вимагає зупинки.

У сигналізації при маневровій роботі застосовуються, крім того, такі кольори:

місячно-білий, що дозволяє  маневри;

синій, що забороняє маневри.

Забороняється розміщення декоративних полотнищ, плакатів та вогнів червоного, жовтого й зеленого кольорів, що перешкоджають сприйманню сигналів і спотворюють сигнальні показання.

Основні сигнальні кольори у залізничній сигналізації – зелений, жовтий та червоний. Вони забезпечують чітке сприйняття сигналів, добре різняться та легко запам’ятовуються.

З найбільшої відстані видно жовтий колір сигналу, але враховуючи те, що червоний колір більше подразнює сітчатку ока людини та менше спотворюється, його вибрано у якості забороняючого сигналу.  

Кожен сигнальний колір у світлофорній сигналізації застосовується як один, так і у сполученні. Наприклад два жовтих, жовтий і зелений тощо. Це збільшує кількість сигнальних показань світлофорів, дозволяє регулювати швидкість руху поїздів та найбільш повно реалізувати пропускну спроможність дільниць. Сполучення дозволяючих кольорів (жовтого і зеленого) з червоним не дозволяється. В доповнення до основних сигнальних кольорів у маневровій роботі використовуються синій та білий кольори. 

На залізницях України застосовуються наступні сигнальні показання, складені з основних сигнальних кольорів: один зелений мигаючий вогонь; один жовтий мигаючий вогонь; два зелених вогні; два жовтих вогні; два жовтих вогні з них верхній мигаючий вогонь; один зелений мигаючий і один жовтий вогні; один жовтий і один зелений вогні; три жовтих вогні; один зелений і один місячно-білий вогні; один жовтий і один місячно-білий вогні; один жовтий мигаючий і один місячно-білий вогні; два жовтих з них верхній мигаючий і один місячно-білий вігоні; два жовтих і один місячно-білий вігоні; один місячно-білий мигаючий вогонь; один місячно-білий мигаючий і червоний вогні; два місячно-білих вогні. Мигаючи вогні поїзних світлофорів повинні мати тривалість горіння 1с, перерви – 0,5с ±20%. 

Основні сигнальні показання світлофорів можуть доповнюватися маршрутними покажчиками, зеленою смугою, що світиться і світловими покажчиками.

Червоні, жовті і зелені сигнальні вогні світлофорів вхідних, попереджувальних, прохідних, загороджувальних та прикриття на прямих ділянках колії мають вдень і вночі чітко розрізнятися з кабіни управління локомотива поїзда, що наближається, на відстані не менше ніж 1000 м.

На кривих ділянках колії показання цих світлофорів, а також сигнальних смуг на світлофорах мають чітко розрізнятися на відстані не меншій ніж 400 м. У дуже пересіченій місцевості (гори, глибокі виїмки) допускається видимість перелічених сигналів на відстані меншій 400 м, але не меншій ніж 200 м.

Показання вихідних та маршрутних світлофорів головних колій мають чітко розрізнятися на відстані не менше 400 м, вихідних і маршрутних світлофорів бокових колій, а також запрошувальних сигналів і маневрових світлофорів – на відстані не менше ніж 200м.

Забезпечення видимості сигнальних вогнів світлофорів у відповідності до вимог ПТЕ – обов’язкова умова безпечного руху поїздів із встановленими швидкостями. Відстані розраховані таким чином, щоб машиніст завчасно попереджався про швидкість, з якою повинен рухатись поїзд і, якщо виникне потреба, міг зупинити поїзд перед забороняючим показанням сигналу. Для забезпечення зазначеної видимості світлофори повинні утримуватися у відповідності до норм технічного утримання, а їх оптичні системи у чистоті. Будь які споруди, пристрої, рослинність не повинні погіршувати видимість світлофорів.

Видимість сигнальних вогнів світлофорів повинна задовольняти вимогам ПТЕ, а видимість маршрутних і світлових покажчиків, а також покажчиків перегріву букс повинна бути не менше 100 м 

Перед усіма вхідними й прохідними світлофорами та світлофорами прикриття мають встановлюватися попереджувальні світлофори. На ділянках, обладнаних автоблокуванням, кожний прохідний світлофор є попереджувальним по відношенню до наступного світлофора.

На ділянках, де автоматична локомотивна сигналізація застосовується як самостійний засіб сигналізації і зв’язку, попереджувальні світлофори перед вхідними світлофорами можуть не встановлюватися.

На лініях, обладнаних автоблокуванням з тризначною сигналізацією, відстань між суміжними світлофорами має бути не меншою ніж гальмова путь, що визначається для даного місця за повного службового гальмування та максимальної швидкості, що  реалізується, але не більше як 120 км/год. для пасажирських поїздів і 80 км/год. - для вантажних поїздів і, крім того, має бути не меншою ніж гальмова путь за екстреного гальмування з урахуванням відстані, яку проходить поїзд за час, необхідний для дії пристроїв автоматичної локомотивної сигналізації й автостопу на гальмову систему поїзда. При цьому на ділянках, де видимість сигналів менша 400 м, а також на заново обладнаних лініях з автоблокуванням, зазначена відстань, крім того, має бути не меншою 1000 м.

На лініях, які раніше були обладнані автоблокуванням з тризначною сигналізацією, окремі світлофори можуть бути залишені з дозволу начальника залізниці на відстані, що менша за необхідну гальмову путь. На такому світлофорі, а також на попереджувальному до нього мають встановлюватися світлові покажчики. На станціях світлові покажчики застосовуються, коли відстань між суміжними світлофорами (вхідним, маршрутним, вихідним) головної колії менша за необхідну гальмову путь.

Лінії з особливо інтенсивним рухом приміських поїздів, де необхідно мати блок-ділянки, коротші мінімальної довжини, встановленої для тризначної сигналізації, обладнуються автоблокуванням з чотиризначною сигналізацією.

На лініях, що обладнані автоблокуванням з тризначною сигналізацією, на яких здійснюється рух пасажирських поїздів із швидкістю більше 120 км/год. або вантажних поїздів із швидкістю більше 80 км/год, рух їх із встановленою максимальною швидкістю дозволяється при зеленому вогні локомотивного світлофора, якщо забезпечується зупинка поїзда перед колійним світлофором із забороняючим показанням, за умови застосування службового гальмування після зміни зеленого вогню локомотивного світлофора на жовтий.

На ділянках з напівавтоматичним блокуванням відстань між вхідним, маршрутним, вихідним світлофорами має бути не менше гальмової путі, визначеної для даного місця за повного службового гальмування й швидкості, що максимально реалізується, а при наявності колійних пристроїв автоматичної локомотивної сигналізації ця відстань, крім того, має бути не меншою гальмової путі при екстреному гальмуванні з урахуванням відстані, яку проходить поїзд за час, необхідний для дії пристроїв автоматичної локомотивної сигналізації й автостопу на гальмову систему поїзда.

На ділянках, не обладнаних автоблокуванням, попереджувальні світлофори встановлюються від основних світлофорів на відстані, не меншій за гальмову путь, визначену для даного місця за екстреного гальмування і швидкості, що максимально реалізується, а при наявності на ділянках наближення колійних пристроїв автоматичної локомотивної сигналізації - на відстані не меншій гальмової путі за екстреного гальмування з врахуванням відстані, яку проходить поїзд за час, необхідний для впливу пристроїв автоматичної локомотивної сигналізації і автостопу на гальмову систему поїзда при швидкості, що максимально реалізується.

На ділянках, де автоматична локомотивна сигналізація застосовується як самостійний засіб сигналізації і зв'язку, довжина двох суміжних блок-ділянок, має бути не меншою гальмової путі, визначеного для даного місця за екстреного гальмування з врахуванням відстані, що проходить поїзд за час, необхідний для впливу пристроїв автоматичної локомотивної сигналізації і автостопу на гальмову систему при швидкості, що максимально реалізується.

Світлофори встановлюються з правого боку в напрямку руху або над віссю колії, яка огороджена ними. Загороджувальні світлофори і попереджувальні до них, що встановлюються на перегонах перед переїздами для поїздів, що рухаються неправильною колією, можуть розміщуватися з лівого боку у напрямку руху.

Світлофори встановлюються так, щоб сигнали, які вони подають, не можна було сприймати з поїзда за сигнали, які належать до суміжних колій. Якщо габарити для встановлення світлофорів з правого боку відсутні, то з дозволу начальника залізниці допускається розміщувати їх з лівого боку:

• вхідні й попереджувальні до них світлофори, які встановлюються для приймання на станцію поїздів, що прямують неправильною колією, а також підштовхуючих локомотивів та господарчих поїздів, які повертаються з перегону неправильною колією;

• вхідні і прохідні світлофори на двоколійних і багатоколійних перегонах, обладнаних автоблокуванням для двостороннього руху по кожній колії;

• вхідні і прохідні світлофори, що встановлюються тимчасово на період будівництва другої колії.

З дозволу начальника залізниці на окремих станціях допускається встановлення з лівого боку гіркових світлофорів, а також маневрових з витяжних і тупикових колій, де це зумовлюється технологією маневрової роботи.

Світлофори на станціях розташовуються так, щоб їх не можна було сприйняти за світлофори, що належать до сусідніх колій. 

На залізницях України прийнято правосторонній рух поїздів, тому усі світлофори встановлюються з правої сторони за напрямком руху або над віссю колії, яка огороджена ними на містках чи консолях. Вхідні щоглові світлофори встановлюються від осі колії на відстані не менше 3100 мм, інші станційні щоглові світлофори встановлюються від осі колії на відстані не менше 2450 мм. Карликові світлофори від осі колії встановлюються на відстані не менше 1920 мм.

Світлофори застосовуються, як правило, з сигнальними вогнями, що нормально світяться.

На лініях з автоблокуванням допускається на прохідних світлофорах застосування сигнальних вогнів, що нормально не світяться, а засвічуються при в’їзді поїздів на блок-ділянку перед ними.

При усіх видах колійного блокування застосовуються, як правило, світлофори, що нормально світяться.

На ділянках з тепловозною тягою застосовується автоблокування постійного струму із змішаною системою електроживлення (основне – від лінії живлення автоблокування, резервне – від акумуляторів). З метою економії електроенергії, головним чином у режимі резервного живлення, у цій системі прохідні світлофори нормально не світяться, а засвічуються тільки при в’їзді поїзда на блок–ділянку, що розташована перед світлофором. Із 1973 року проєктуються та приймаються в експлуатацію системи автоблокування тільки з сигнальними вогнями, що нормально світяться.   

Сигнальні вогні світлофорів що нормально не світяться: повторювальні; загороджувальні; попереджувальні перед загороджувальними світлофорами; прохідні на одноколійному і двоколійному автоблокуванні з постійно діючим двостороннім рухом за показаннями прохідних світлофорів у невстановленому напрямку; переїзні.

Вхідні світлофори повинні бути встановлені від першого вхідного стрілочного переводу на відстані не ближче 50 м, рахуючи від вістряка протишерсного або граничного стовпчика пошерсного стрілочного переводу.

На електрифікованих ділянках вхідні світлофори, а також сигнальні знаки "Межа станції" мають встановлюватися перед повітряними проміжками (з боку перегону), що відділяють контактну мережу перегону від контактної мережі станцій.

Вихідні світлофори мають встановлюватися для кожної відправної колії попереду місця, призначеного для стоянки локомотива поїзда, що відправляється.

На станціях при відправленні поїздів з колій, що не мають достатньої довжини, коли голова поїзда перебуває за вихідним світлофором, дозволяється на зворотному боці його встановлювати повторювальну головку світлофора. Перелік станцій, на яких необхідно встановлювати повторювальну головку на вихідних світлофорах, та порядок застосування сигналів у таких випадках визначаються начальником залізниці.

Допускається встановлення групових вихідних та маршрутних світлофорів для групи колій, крім тих, по яких здійснюється безупинний пропуск поїздів. Групові вихідні та маршрутні світлофори доповнюються маршрутними покажчиками з зазначенням номера колії, з якої дозволяється відправлення поїзда.

Маршрутні світлові покажчики зеленого кольору на групових вихідних (маршрутних) світлофорах вказують номер колії як при поїзних, так і маневрових пересуваннях.

Покажчики номера колії повинні бути видні з кабіни локомотива (моторвагонної секції) від ближнього кінця колії.

При двозначній і більше нумерації колій допускається номер колії вказувати однією останньою цифрою.

У випадках, коли необхідно вказати колію приймання чи напрямок руху поїзда або маневрового состава, застосовуються маршрутні світлові покажчики напрямку білого кольору (цифрові, літерні чи положення).

На станційних приймально-відправних коліях ізолюючі стики встановлюються на відстані 3,5м від граничного стовпчика, а вихідні і маневрові світлофори – на найближчій до стиків відстані за умовами габариту, при цьому відстань між ізолюючими стиками і такими світлофорами не повинна перевищувати 40м.

Прохідні світлофори автоматичного блокування встановлюються на межах між блок-ділянками, а прохідні світлофори напівавтоматичного блокування - на межах міжпостових перегонів.

На ділянках, де автоматична локомотивна сигналізація застосовується як самостійний засіб сигналізації і зв’язку, на межах блок-ділянок встановлюються сигнальні знаки "Межа блок-ділянки".

На двоколійних перегонах за умови руху неправильною колією за сигналами локомотивного світлофора межею блок-ділянки є світлофор автоблокування, встановлений для руху правильною колією.

Прохідні сигнали, що встановлюються на лініях з автоматичним та напівавтоматичним блокуванням, поділяють перегін між станціями на окремі блок-ділянки (при автоблокуванні) і міжпостові перегони (при напівавтоматичному блокуванні).

Межею блок-ділянок при автоматичному блокуванні є ізостики, які електрично поділяють перегін на окремі рейкові кола. Прохідні світлофори, як правило, встановлюються у створі ізолюючі стиками, але допускається зміщення ізолюючих стиків біля прохідних світлофорів до 10,5 м у напрямку руху і до 2 м проти напрямку руху.

На ділянках залізниць, де застосовується автоматична локомотивна сигналізація як самостійний засіб сигналізації та зв’язку, на межах блок-ділянок установлюються сигнальні знаки "Межа блок-ділянки" із світловідбивачами та цифровими літерними табличками. 

На станціях стрілки, що належать до маршрутів приймання та відправлення поїздів, мають бути взаємозалежними з вхідними, вихідними й маршрутними світлофорами.

Стрілки відгалужень від головної колії на перегонах при наявності пристроїв колійного блокування або електрожезлової системи зв'язуються з цими пристроями таким чином, щоб відкриття найближчого прохідного або вихідного світлофора чи вилучення жезла було можливим тільки при нормальному положенні стрілки по головній колії.

На станціях, розміщених на ділянках з автоматичним або напівавтоматичним блокуванням, де передбачається безупинний пропуск поїздів по головних та приймально-відправних коліях, на вхідних і маршрутних світлофорах має застосовуватися сигналізація безупинного пропускання поїздів цими коліями.

Маршрути безупинного пропускання поїздів, як правило, проходять по головних коліях станцій. У таких випадках вхідні, маршрутні та вихідні   світлофори сигналізують зеленим вогнем (мал. 6.11). Головними коліями поїзди слідують з максимально встановленими швидкостями. 

Класифікація сигналів

За способом сприйняття сигнали підрозділяються на видимі та звукові.

Видимі сигнали виражаються кольором, формою, положенням і числом сигнальних показань. Для подачі видимих сигналів служать сигнальні прилади -світлофори, диски, щити, ліхтарі, прапорці, сигнальні покажчики та сигнальні знаки.

Видимі сигнали за часом їх застосування підрозділяються на:

денні, що подаються у світлий час доби; для подання таких сигналів служать диски, щити, прапорці та сигнальні покажчики (стрілочні, колійного загородження);

нічні, що подаються в темний час доби; такими служать вогні визначених кольорів у ручних і поїзних ліхтарях, ліхтарях на жердинах і сигнальних покажчиках;

цілодобові, що подаються однаково в світлий і темний час доби; такими сигналами служать вогні світлофорів визначених кольорів, маршрутні та інші світлові покажчики, постійні знаки «Зменшення швидкості», тимчасові знаки «Зменшення швидкості» (зворотна сторона зеленого кольору), червоні диски із світловідбивачем для позначення хвоста вантажного поїзда, сигнальні покажчики та знаки..

У тунелях застосовуються тільки нічні або цілодобові сигнали.

Звукові сигнали передаються числом і сполученням звуків різної трива­лості. Значення їх вдень і вночі одне і те саме.

Нічні сигнали повинні застосовуватись і в денний час під час туману, заметілі та інших несприятливих умов, коли видимість денних сигналів зупинки менше 1000 м, сигналів зменшення швидкості – менше 400 м, маневрових – менше 200м

Для подання звукових сигналів використовуються свистки локомотивів, моторвагонних поїздів, спеціального самохідного рухомого складу, ручні свистки, духові ріжки, сирени, гудки і петарди.

Вибух петарди вимагає негайної зупинки