8.5 Увімкнення автогальм в поїздах

Порядок увімкнення автогальм та забезпечення ручними гальмами поїздів, що відправляються на колії загального користування без переробки на станції примикання, визначається згідно з чинним законодавством.

Для визначення необхідної кількості автогальм при відправленні поїздів з підприємств на мережу АТ «Укрзалізниця» без переробки на станції примикання рекомендується користуватися таблицею Є. М. Безрукова (табл.9.1).

Перша вертикальна колонка містить округлену до 100 т масу поїзда. У верхньому горизонтальному рядку вказана додаткова маса поїзда (понад округлену до 100 т). Таким чином, необхідне зусилля гальмівного натиснення в тонах (для потрібної маси поїзда) розташоване на перетині вертикальної колонки з горизонтальною. Наприклад, маса поїзда дорівнює 2150 т; знаходимо по вертикалі цифру 2100 і, проводячи від неї лінію по горизонталі до цифри 50, отримуємо 709. Це і є необхідне гальмівне натиснення, яке потрібно вказати в довідці про гальма (ВУ-45).

Для перевірки правильності підрахунку необхідного гальмівного натиснення помножимо масу поїзда 2150 т на 0,33 і отримаємо 709,5 тс. Маса від 0,1 до 0,5 т відкидається, а більше 0,5 - округляється до одиниці.

Якщо в числі длія маси поїзда містяться одиниці, наприклад 3465 т, то підрахунок виконують так: спочатку за табл. 13.2 способом, зазначеним вище, знаходять необхідне гальмівне натиснення для маси поїзда 3460 т - це 1142; потім вводять додаток залежно від останньої цифри. Якщо остання цифра не перевищує 3 т, то додають 1 тс; якщо 4, 5, 6 т, то додають 2 тс і 7, 8, 9 - додають 3 тс. Таким чином, у нашому прикладі до 1142 т потрібно додавати 2 тс, тоді для поїзда масою 3465 т необхідне зусилля натиснення колодок дорівнює 1144 тс.

Перевіримо: 3465 : 0,33 = 1143,45 тс. Дві останні цифри після коми округляємо до одиниці (для більшої надійності забезпечення безпеки руху поїздів). Інший приклад: маса поїзда дорівнює 3258 т. За табл. 13.2 знаходимо необхідне натиснення і до нього додаємо 3 тс. Отримуємо 1072 + 3 = 1075 тс. Перевірка: 3258 : 0,33 = 1075,14 тс. Відповідь за таблицею вірна.

Таблиця 9.1

Дані щодо зусиль гальмівного натиснення в поїздах 

У поїздах, що курсують у межах підприємства, забезпечення гальмами повинно відповідати вазі поїзда, швидкості руху і провідному спуску на кожній ділянці, а також реалізованим величинам гальмових натиснень.

Залежно від технічного оснащення рухомого складу гальмовими засобами, у тому числі спеціального рухомого складу, керівник залізничного транспорту визначає:

- єдине найменше гальмове натиснення на кожні 100 т ваги поїзда та найбільший провідний спуск, на якому допускається рух поїздів із встановленими максимальними швидкостями;

- залежність між швидкістю руху, величиною ухилу, гальмовим натисненням та гальмовим шляхом;

- розрахункові норми натиснення гальмових колодок на осі рухомого складу, норми забезпечення передавальних составів і поїздів ручними гальмами та інші дані, необхідні для виконання гальмових розрахунків.

У поїздах проводиться повне та скорочене випробування автогальм.

Повне випробування автогальм з перевіркою стану гальмової магістралі й дії гальм у всіх вагонах проводиться:

1) на станціях формування перед відправленням поїзда;

2) після заміни локомотива;

3)  на станціях перед перегонами із затяжними спусками (крім підприємств відкритих гірничих розробок), де поїзд зупиняється з технічних причин;

4) у пунктах технічного обслуговування спеціалізованих поїздів (не рідше одного разу на добу) і при заміні локомотивних бригад на підприємствах відкритих гірських розробок.

Скорочене випробування автогальм з перевіркою стану гальмової магістралі й дії гальм у двох хвостових вагонах проводиться:

1) після причеплення поїзного локомотива до состава, якщо попередньо на станції було зроблено повне випробування автогальм від компресорної установки або локомотива;

2) після будь-якого роз'єднання рукавів у составі поїзда, перекриття кінцевого крана в составі;

3) після з'єднання рукавів унаслідок причеплення рухомого складу (в останньому випадку з перевіркою дії гальм на кожному вагоні, що причіплюється);

4) у разі падіння тиску в головних резервуарах нижче зарядного тиску гальмової магістралі;

5) після зміни кабіни управління і після зміни локомотивних бригад, коли локомотив від поїзда не відчеплюється.

У разі якщо при скороченому випробуванні автогальм не спрацюють гальма хоча б одного з двох хвостових вагонів, працівник, якому доручено випробування автогальм, зобов'язаний вжити заходів, щоб не допустити відправлення поїзда.

Випробування автогальм у поїзді проводиться тільки після перевірки правильності з'єднання рукавів гальмової магістралі і положення рукояток кінцевих кранів. 

Перелік роздільних пунктів, на яких проводиться випробування автогальм у поїздах (повне або скорочене), порядок перевірки їх дії на ефективність на шляху проходження встановлюються начальником залізничного цеху.

Після повного випробування в поїзді автогальм оглядач-автоматник або оглядач вагонів, а на станціях, де ці посади не передбачені, - складач, вручає машиністу локомотива довідку про забезпечення поїзда гальмами і справну їх дію.

На станціях, де посади оглядача-автоматника й оглядача вагонів не передбачені, а поїзди складальною бригадою не супроводжуються, випробування автогальм проводиться локомотивною бригадою або іншими працівниками, навченими виконанню операцій з випробування автогальм.

Велике значення для забезпечення безпеки руху поїздів має ретельна перевірка справності гальм і випробування їх дії. Несправність автогальм на шляху прямування може призвести до проїзду заборонного сигналу або наїзду на перешкоду.

Правила технічної експлуатації залізниць України передбачають повне і скорочене випробування гальм у поїздах. При повному випробуванні перевіряють справність дії всієї гальмівної системи в поїзді: справність гальмівної магістралі, дію гальмової важільної передачі кожного вагона (гальмівні колодки мають бути притиснені до коліс в загальмованому стані і відходити від коліс при відпусканні гальм), величину виходу штоків гальмівних циліндрів.

При скороченому випробуванні автогальм перевіряють тільки цілісність гальмівної магістралі за дією гальма в двох останніх вагонах. Якщо гальма хоча б одного з хвостових вагонів не спрацюють, то працівник, на якого покладено випробування, зобов'язаний не допустити відправлення поїзда. Заряджати гальмівну повітряну магістраль можна від локомотива або від пристроїв для централізованого випробування гальм. Застосовують два типи пристроїв: з центральним пультом, на якому змонтовані крани машиніста і апаратура для контролю і управління гальмами; дистанційним управлінням кранами машиніста, встановленими в горловині парків.

Після підходу поїзного локомотива і зчеплення його з головним вагоном перевіряють гальма. Якщо автогальма поїзда вже були повністю випробувані від станційної мережі, то після причеплення локомотива і отримання в гальмівній магістралі поїзда нормального зарядного тиску виконують скорочене випробування. Якщо ж повне випробування раніше не проводили, то його виконують від локомотива в такому порядку.

Після перевірки щільності гальмівної магістралі і відновлення в ній нормального зарядного тиску оглядач-автоматник подає машиністу локомотива сигнал: «Провести гальмування» (вдень - піднятою вертикально рукою, вночі - піднятим ручним ліхтарем з прозоро-білим вогнем). Машиніст відповідає одним коротким свистком локомотива та в один прийом знижує тиск у магістралі на встановлену величину. Оглядач-автоматник, переконавшись, що всі розподільники повітря прийшли в дію і всі вагони загальмовані, подає машиністу сигнал: «Відпустити гальма» (вдень - рухом руки перед собою по горизонталі, вночі - таким самим рухом ручним ліхтарем з прозоро-білим вогнем). Отримавши сигнал, машиніст ставить ручку крана в поїзне положення і відповідає двома короткими свистками локомотива. Оглядач-автоматник, почувши сигнал про відпускання гальм, перевіряє, чи всі гальма відпустили.

Скорочене випробування виконують так. За сигналом оглядача-автоматника машиніст локомотива гальмує, знижуючи тиск у магістралі на встановлену величину. Оглядач-автоматник перевіряє стан гальмівної магістралі поїзда за дією гальм останніх двох вагонів. Переконавшись, що вагони загальмовані, він дає сигнал: "Відпустити гальма», і машиніст відпускає гальма, ставлячи РКМ в перше положення з подальшим переведенням її у друге (поїзне) положення. Після отримання відповідного сигналу з локомотива оглядач-автоматник перевіряє, чи відійшли гальмівні колодки від поверхні кочення коліс, тобто що гальма останніх вагонів відпущені. На цьому випробування закінчується.

Крім працівників вагонної служби або локомотивної бригади, до випробування гальм можуть залучатися чергові по станції (парку, посту), старші складачі, станційні складачі, оператори, сигналісти та інші працівники залізничного транспорту, які можуть виконувати цю роботу в порядку суміщення професій. Перелік посад, що залучаються до операцій з випробування автогальм, вказується в місцевій інструкції або ТРА.

Справну дію гальм, забезпеченість поїзда необхідним гальмівним натисненням і ручними гальмами підтверджують довідкою встановленої форми. Довідка видається машиністу локомотива оглядачем-автоматником або іншою особою, яка проводила випробування гальм. У цій довідці мають бути вказані вага і склад поїзда, кількість і рід вагонів, що включаються до гальмівної магістралі, фактична наявність гальмівного натиснення колодок в поїзді, кількість наявних ручних гальм, а також необхідне за розрахунком гальмівне натискання. У довідці вказуються результати перевірки щільності повітряної магістралі. Довідка складається у двох екземплярах. Перший екземпляр вручається машиністу локомотива, а другий – залишається в книжці довідок про гальма.

Якщо під час перевезення змінився склад поїзда, то після скороченої проби гальм про це робиться відмітка на зворотному боці довідки з зазначенням змін.

Позначку про випробування автогальм у спеціалізованих поїздах (вертушках) локомотивні бригади можуть зробити в книзі, що знаходиться на локомотиві, за формою, наведеною нижче. 

Необхідна кількість ручних гальм для утримання поїзда, що зупинився на перегоні, встановлюють відповідно до Інструкції з руху поїздів та маневрової роботи на залізничному транспорті промислових підприємств України