ІV Монтаж обладнання внутрішнього встановлення

4.1 Службово-технічні приміщення для розміщення обладнання 

Для розміщення апаратури управління та контролю будують пости електричної централізації (ЕЦ), пости гіркової автоматичної централізації (ГАЦ), об'єднані пости гіркової та електричної централізації (ГАЦ-ЕЦ), центральні пости диспетчерської централізації (ДЦ), маневрові вишки, маневрові пости.

Будівлі будують, як правило, за типовими проєктами. Пости електричної централізації різних типів розміщують у безпосередній близькості від залізничних колій станції на відстані не менше 3,1 м від осі крайньої колії з урахуванням її перспективного розвитку. Пости відрізняються корисною площею для розміщення апаратури СЦБ, зв'язку та електропостачання, поверховістю, конструкцією стін тощо. Під час вибору поста враховують кількість централізованих стрілок, підходів до станції та характеристику пристроїв СЦБ на підходах, рід тяги на ділянці, систему централізації (БМРЦ, РЦЦ тощо), систему живлення стрілочних електроприводів.

Для розміщення апаратури в будівлі посту ЕЦ передбачається рряд спеціальних приміщень: апаратна, релейна, кросова, акумуляторна, генераторна. 

Пост ДЦ, як правило, розташовують в будівлі відділення дороги, а за відсутності в ній вільної площі - в прибудові або спеціально побудованій будівлі на відстані не більше 300-400 м від відділення дороги. Пост ДЦ проєктується для розміщення апаратури до трьох диспетчерських кіл.

Пост ГАЦ розташовують поблизу другої гальмівної позиції із забезпеченням видимості з місця встановлення пульту гіркового оператора усієї спускної частини гірки і колій у підгірковому парку.

Маневрові вишки і пости розміщують в безпосередній близькості від залізничних колій із забезпеченням гарної видимості району  виконання маневрів.

Маневрові будки розташовують в маневровому районі з невеликим числом стрілок і незначним об'ємом маневрової роботи.

4.2 Обладнання внутрішнього встановлення 

Усі пристрої залізничної автоматики, які розташовані як на посту ЕЦ, так і на "полі", з'єднує між собою кабель. Для швидкого, надійного і зручного в експлуатації з'єднання кабель-пристрій була розроблена система монтажу.

Основною системою монтажу постового обладнання є кросова (від англ. "cross" - "хрест", "схрещування" - з'єднання проводів і кабелів). При даній системі прилади, що розміщені на різних спеціальних конструктивах - стативах, з'єднуються монтажними проводами не безпосередньо, а через систему внутрішньопостових кабелів. Для розділування напільних кабелів використовуються спеціальні кросові стативи, які забезпечують можливість відключення будь-якої жили від постового монтажу без відпаювання, за допомогою штепсельних з'єднань. На верхніх клемах стативу виконується кросування напільних кабелів по релейним і релейно-блоковим стативам.

При кросовій системі монтажу жили напільних кабелів підключають до затискачів нижніх клемних панелей типу ПК-8-69 стативів кросування. З нижніх клемних панелей монтажними проводами виконується кросування напільних кабелів на верхні клемні панелі. З кросової в релейний кабель прокладають по кабельростам (це відкритий магістральний або рядовий металевий жолоб, що укріплюється на стативі та/або стіні приміщення поста ЕЦ. Конструктивно являє собою окремі металеві ланки, які з'єднуються одна з одною під час монтажу спеціальними скріпками). 

У клемну панель ПК-8-69 вмонтовано вісім пар контактів, які мають гнізда з лицьового боку панелі та лепестки для припаювання жил кабелю або монтажних проводів з монтажного боку. В кожну пару гнізд (1-2, 3-4 і т.д.) вставляють мідну дужку, ізольовану у вигнутій частині пластмасою або капроном, яка має на своїх кінцях пружини. Вилученням дужки будь-яка жила кабеля відключається від постового монтажу без відпаювання, що значно спрощує виконання електричних вимірювань монтажу. 

4.3 Стативи 

Для підключення напільних і внутрішньопостових кабелів СЦБ, розміщення реле, релейних блоків, трансформаторів та іншої апаратури на постах ЕЦ, ГАЦ, ДЦ, маневрових постах і в приміщеннях чергових по станціях встановлюють стативи (в деяких перекладах - штативи).

Стативи відкриті являють собою  зварну конструкцію рамного типу. Стативи закриті виготовляють у вигляді шаф з листової сталі. В шафах передбачають передні і задні двері, оснащені пристосуваннями для запирання та пломбування. Передні двері виготовляють зі склінням для можливості огляду приладів без відкривання дверей.

При кросовій системі монтажу постових пристроїв ЕЦ використовують стативи кросування, релейні та релейно-блокові стативи.

Кросові стативи на одноповерхових постах ЕЦ встановлюються в релейному приміщенні, на триповерхових - в окремому приміщенні на першому поверсі.

Релейні стативи встановлюють рядами в релейному приміщенні, причому в одному ряді може розташовуватися не більше 5 стативів.

Стативи кросування СККМ-75 та СККМУ-75 (статив кросовий кросового монтажу) призначені для введення, розділування, підключення і кросування напільного кабеля - орієнтовно один статив на 20-25 централізованих стрілок.

В нижній частині стативу встановлюють до 80 клемних панелей ПК-8-69 з дужками для підключення 640 жил напільного кабеля. Панелі розміщують у вісім горизонтальних рядів по 10 шт в ряду, на кожній панелі шляхом штепсельних дужок з'єднують вісім проводів (жил кабелю). У верхній частині в три ряди по 12 шт. в рядурозміщують дворядні клемні панелі ПП-20 для кросування внутрішньопостових кабелів на релейні та релейно-блокові стативи. Для взаємних переходів зі стативу на статив збоку на стійці встановлюють одну-дві рамки на чотири панелі ПП-20 кожна.

Релейні стативи СРКМ-75 використовують для встановлення 17 рядів реле НМШ (по вісім в ряд) і трьох рядів клемних панелей ПП-20. Замість рядів реле на стативі можна встановлювати панелі, які займають один-три ряди реле НМШ; панелі з діодами, розрядниками; вимірювальні панелі; панелі для реле НШ, ДСШ, ТШ; панелі випрямлячів; панелі з фільтрами, запобіжниками, резисторами тощо. Нештепсельні прилади встановлюють на полицях. З монтажного боку на панелях для реле НМШ, НШ, ДСШ можно встановлювати шини живлення.

Релейно-блокові стативи СРБКМ-18-75 призначені для встановлення шести рядів великих і малих блоків виконавчої і набірної груп блокової централізації і трьох рядів клемних панелей ПП-20 по 12 панелей в ряду. Замість третього ряду клемних панелей можна встановлювати ряд реле НМШ. Для установки блоків використовують рами трьох типів - на три великих; на два великих і два малих; на шість малих блоків. За конструктивними особливостями великі блоки над малими не встановлюють.

Стативи встановлюють в ряди. Перший ряд - кросові стативи. Кожному стативу присвоюють номер, який визначається рядом статива і місцем в ряду.

Ряди стативів в релейному приміщенні нумерують від панелі живлення, стативи в ряду - від проходу в релейній. Наприклад, стативи першого ряду мають номера 11, 12, 13, 14, 15, другого ряду - 21, 22, 23, 24, 25 і т.д., де перша цифра - номер ряду, друга цифра - номер статива в ряду.

Стативи кросування, встановлені в окремому приміщенні, за наявності тільки одного ряду позначають літерою К і номером місця в ряду. Адреса стативів кросування, які стоять разом з релейними, релейно-блоковими та іншими стативами, така ж, як і у цих стативів.

Ряди реле і блоків нумерують знизу вгору, прилади в рядах - зліва направо з лицьового боку стативів. Повний номер приладу записують з урахуванням ряда і порядкового місця в ряду, наприклад, 12 - перший ряд, друге місце; 43 - четвертий ряд, третє місце; 115 - одинадцятий ряд, п'яте місце.

Отже,  повна адреса приладу: номер ряду, номер статива в ряду, номер полиці, номер приладу на полиці.

4.4 Монтажні схеми 

При проєктуванні пристроїв ЕЦ або АБ складають принципові і монтажні схеми. Принципові схеми проєктуються на основі типових матеріалів для проєктування. На принципових схемах над назвою реле, контактів та інших приладів вказуються їх монтажні адреси, а також підписуються номера контактів і виводів реле, блоків та іншої апаратури. Монтажні схеми складаються на підставі принципових схем і включають в себе схеми комплектації стативів, схеми релейних полиць і верхніх клемних панелей.

Схема комплектації представляє собою схематичне зображення лицьового боку статива у вигляді таблиці.

Приклад заповненого бланку комплектації релейно-блокового стативу наведено в таблиці нижче. На бланку з лицьового боку зображують шість полок з блоками, перший, другий і третій ряди верхніх клемних панелей і бокові клемні панелі. Замість третього ряду верхніх клемних панелей може бути розміщений ряд реле НМШ. В кожному ряду з блоками і реле вказують у верхньому рядку порядковий номер приладу, в середньому - номенклатуру по схемі, в нижньому - тип приладу. Індексами М, П, СХ позначають вид живлення, підведеного в шину рядка (ряда).

Таким чином, схема комплектації дозволяє визначити монтажну адресу будь-якого приладу, встановленого на стативі. 

Складаючи бланк комплектації, намагаються так розмістити прилади на стативі, щоб витрати монтажних проводів і кабеля були мінімальні.

Монтажна схема релейної полиці представляє собою таблицю. На одному аркуші розташовується монтажна схема однієї полиці релейного стативу або декількох клемних панелей. 

На монтажній схемі полиці у верхній частині під номером місця вказується найменування приладу. Колонка, яка відведена для місця приладу, поділяється на три стовпчика. В лівому стовпці вказуються номера контактів приладу. Середній і правий стовпці призначені для запису монтажних адрес проводів, які підключені до даного контакту. При цьому, кожному проводу в монтажній схемі відповідає одна клітинка; кожен з кінців одного проводу повинена мати монтажну адресу (пряму і зворотну). Пряма адреса кінця проводу відповідає на питання "куди йдемо?", зворотна адреса - "звідки прийшли?".

 Адреса вказує, на який статив, прилад, контакт приладу, затискач клемної панелі підключений даний провід. 

Для скорочення запису прийнято не вказувати номер стативу, якщо з'єднання на одному стативі, номер стативу і номер ряду - якщо з'єднання в одному ряді, номер стативу, ряду і приладу - якщо встановлюються місцеві перемички на приладі (див. рис. нижче).

Наприклад, записи біля контактів приладу з номером 33 (реле 6СП) на стативі 101 означають:

• біля контакту 2 - адреса на контакт приладу з цієї ж полиці (2-31)

• біля контакту 22 - перемичка на діод цієї ж полиці (6-11)

• біля контакту 32 - перехід на верхню клемну панель (В11-1)

• біля контакту 52 - адреса на прилад іншої полки (81-42 - восьмий ряд, перше місце, контакт 42)

• біля контакту 63 - перехід на бокову клемну панель свого стативу (Б4-1) і т.д.

Записи контактів приладу з номером 12 (блок МІІІ світлофора М9) на стативі 103 розшифровуються так:

• біля контакту 215 - місцева перемичка (115)

• контакту 112 - адреса на контакт 2 шини живлення другої полиці (2Ш2, ІІ)

• біля контакту 110 - адреса на контакт 28 шини живлення цієї ж полиці (Ш28, М) і т.д.

Для з'єднання реле, які знаходяться на різних стативах, необхідно три проводи: провід, що з'єднує контакт реле і вивід верхньої клемної панелі на одному стативі; провід, що з'єднує виводи клемних панелей, які знаходяться на різних стативах; провід, що з'єднує вивід верхньої клемної панелі і контакт реле на другому стативі.

Запис на принциповій схемі 15В21-3 означає:

15 - номер стативу;

В - верхня клемна панель;

2 - номер ряду панелі;

1 - номер панелі в ряду;

3 - номер виводу панелі.

Відповідно до рисунку вище в монтажних схемах біля контактів реле повинні вказуватися адреси клемних панелей, а біля клемних панелей  - зворотні адреси контактів реле і адреси клемних панелей іншого стативу (див. рис. нижче). При записі адрес на схемі верхніх клемних панелей біля верхнього виводу зазвичай вказується адреса приладу, а біля нижнього - адреса виводу верхньої клемної панелі іншого стативу.

4.4 Апарати управління і контролю

Пульти різної конструкції разом з іншою апаратурою СЦБ і зв'язку призначені для дистанційного управління стрілками, сигналами та іншими пристроями централізації, а також контролю за їх станом.

До апаратів керування і відображення інформації відносяться пульти (пульти-табло), пульти-маніпулятори, виносні табло, пульти-стативи, шафи з кнопками для штучного розмикання маршрутів, маневрові колонки.

На станціях, обладнаних пристроями електричної централізації, що знаходяться в експлуатації використовуються пульти, пульти-маніпулятори і виносні табло трьох різновидів:

- жолобкового типу з суцільною лицьовою панеллю і комутаторними лампами;

- з блокових елементів (мозаїчних блоків) із застосуванням комутаторних ламп;

- з блокових елементів з вживанням для індикації субблоків на світлодіодах.

Уніфіковані пульти типу УП застосовуються для систем ЕЦ з роздільним керуванням на проміжних станціях. Вони дозволяють здійснювати роздільне керування стрілками і світлофорами, що входять в маршрути прийому і відправлення поїздів, з контролем на табло пульта зайнятості або вільності колій і стрілочних секцій, положення стрілок і показань станційних світлофорів.

На пультах типів УП-1 і УП-2 застосовується точкова індикація (зайнятість стрілочних секцій і приймально-відправних колій контролюється включенням однієї лампочки, відповідної даній ізольованій ділянці).

На проміжних станціях при роздільному керуванні стрілками, де маневрова робота проводиться маршрутизованим порядком, може застосовуватися апарат керування у вигляді пульта-табло з жолобковою індикацією. Пульт-табло є схемою станції, колії якої виконані у вигляді світлових чарунок, в кожній з яких розміщені по дві лампочки. Перед лампочкою розміщені світлофільтри червоного кольору, а у іншої кольоровий світлофільтр відсутній

Пульт-маніпулятор з виносним табло. Для керування рухом поїздів на станціях з кількістю стрілок більше 30 при використанні систем з маршрутним керуванням замість пульта-табло застосовується апарат керування, що складається з пульта-маніпулятора та виносного табло.