ІХ Технічне Обслуговування світлофорів

9.1 Перевірка видимості

Перевірка з колії видимості сигнальних вогнів світлофорів, зелених світляних смуг, світлових та маршрутних покажчиків на станції і перегоні виконується електромеханіком і електромонтером після кожної заміни ламп або лінзового комплекту, але не рідше, ніж два рази на рік.

На станції перевіряється видимість забороняючого вогню, а на перегоні - видимість того вогню, який в даний момент горить на світлофорі. Результати перевірки оформлюються в журналі форми ШУ-2.

Видимість напільних вогнів світлофорів слід перевіряти в світлий час доби. Світлофори, які нормально не горять, потрібно увімкнути. При перевірці необхідно звертати увагу на наявність сторонніх об'єктів, що знижують видимість світлофорів.

Червоні, жовті та зелені вогні світлофорів вхідних, попереджувальних, прохідних, загороджувальних і прикриття на прямих ділянках колії відповідно до вимог Правил технічної експлуатації України  повинні бути вдень і вночі чітко помітні з кабіни локомотива поїзда, що наближається, на відстані не менше 1000 м. На кривих ділянках колії показання цих світлофорів, а також сигнальних смуг на світлофорах мають бути чітко помітні на відстані не менше 400 м. У сильно пересіченій місцевості (гори, глибокі виїмки) допускається видимість перелічених сигналів на відстані менше 400 м, але не менше 200 м.

Показання вихідних і маршрутних світлофорів головних колій мають бути чітко помітні на відстані не менше 400 м, вихідних і маршрутних світлофорів бічних колій, а також запрошувальних сигналів і вогнів маневрових світлофорів - на відстані не менше 200 м. Видимість показань маршрутних і світлових покажчиків повинна бути не менше 100 м.

Під час перевірки видимості сигнальних вогнів світлофорів електромеханік і електромонтер звертають увагу на частоту миготіння миготливих вогнів, яка має бути (40±2) мигань за хвилину. Електромеханік, перебуваючи на необхідній відстані від світлофора, визначає напрямок світлового променя (місце кращої видимості), який має бути спрямований до правої рейки за ходом руху поїзда. При цьому електромонтер стежить за рухом поїздів і сповіщає про це електромеханіка.

Під час перевірки видимості сигнальних вогнів світлофорів на перегоні, як правило, використовують транспортні засоби. На ділянках, обладнаних пристроями двостороннього АБ, для перевірки видимості сигнальних вогнів світлофорів установлюють зв'язок із черговим по станції наявними засобами зв'язку для оперативної зміни напрямку на перегоні.

Якщо виявлено, що видимість сигнальних вогнів світлофора на станції або перегоні не задовольняє вимогам ПТЕ, то необхідно перевірити чистоту лінзового комплекту, виміряти напругу на лампах, а також звернути увагу на збіг рисок зовнішньої і кольорової лінз, оскільки це забезпечує фокусування лінзового комплекту. За необхідності потрібно зробити наводку вогнів світлофорних головок, яка здійснюється у дві особи (електромеханік і електромонтер). Під час наведення і перевірки видимості сигнальних вогнів світлофорів електромеханік і електромонтер встановлюють між собою зв'язок за допомогою переносних радіостанцій. Під керівництвом електромеханіка електромонтер повинен змінити положення світлофорної головки, а електромеханік - визначити її положення за найкращої видимості.

Перевірка видимості запрошувального вогню вхідних, вихідних і маршрутних світлофорів виконується один раз на місяць комісійно при місячному огляді пристроїв, а також після кожної заміни ламп або лінзового комплекту.

Електромеханік, перебуваючи на необхідній відстані від світлофора, за допомогою переносних радіостанцій встановлює зв'язок із черговим по станції і запитує його дозвіл на перевірку запрошувального вогню зазначеного світлофора. Черговий по станції в Журналі огляду робить запис про зрив пломби з кнопки запрошувального сигналу, зриває пломбу і натискає кнопку зазначеного світлофора, про що по радіозв'язку повідомляє електромеханіка. Електромеханік, спостерігаючи за роботою запрошувального вогню, визначає його видимість, звертаючи увагу при цьому на чистоту поверхні лінзового комплекту. Про закінчення перевірки видимості запрошувального вогню слід повідомити чергового по станції.

Перевірка видимості сигнальних вогнів світлофорів на головних коліях перегонів і станцій з локомотива, а також дії локомотивної сигналізації та відповідності показань колійного і локомотивного світлофорів виконується старшим електромеханіком і машиністом локомотива один раз на місяць у світлий час доби. Результати перевірки оформлюються актом за формоюШУ-60.

Перебуваючи в кабіні локомотива (електропоїзда) під час руху поїзда, старший електромеханік спільно з машиністом локомотива (електропоїзда) визначають, чи забезпечується видимість сигнальних вогнів світлофорів на перегоні або станції, а також перевіряють дію пристроїв локомотивної сигналізації (АЛС) і відповідність сигнальних показань колійного і локомотивного світлофорів. При цьому старший електромеханік повинен звертати увагу на положення світлофорної головки і щогли світлофора, на наявність сторонніх об'єктів, що погіршують видимість вогнів світлофорів. Недоліки, виявлені під час перевірки, старший електромеханік зазначає в блокноті. 

9.2 Заміна ламп

Зміна ламп лінзових світлофорів виконується електромеханіком і електромонтером.

Зміна ламп червоних, жовтих і зелених вогнів вхідних, вихідних і маршрутних світлофорів, що розташовані на головних коліях і коліях безупинного пропускання поїздів, світлофорів прикриття і попереджувальних (крім дільниць з автоблокуванням) виконується:

- однониткових та двониткових, які не обладнані схемою переключення на резервну нитку – два рази на рік;

- двониткових, які обладнані схемою переключення на резервну нитку - до перегорання основної нитки, але не рідше, ніж один раз на рік. Лампи повинні замінюватися в такій послідовності: лампа червоного вогню замінюється новою, знята лампа червоного вогню встановлюється замість лампи жовтого вогню, знята лампа жовтого вогню встановлюється замість лампи зеленого вогню; якщо вихідний світлофор суміщений з маневровим, знята лампа зеленого вогню встановлюється замість лампи білого вогню.  

Лампи других (третіх) жовтих і других зелених вогнів на вхідних, вихідних та маршрутних світлофорах, що розташовані на головних коліях і коліях безупинного пропускання поїздів замінюються новими.

- однониткові та двониткові, які не обладнані схемою переключення на резервну нитку - один раз на рік;

- двониткові, які обладнані схемою переключення на резервну нитку - при перегоранні основної нитки, але не рідше, ніж один раз в два роки.

Зміна ламп вогнів прохідних світлофорів колій, обладнаних автоблокуванням, виконується:

- однониткових та двониткових, які не обладнані схемою переключення на резервну нитку - один раз на рік;

- двониткових, які обладнані схемою переключення на резервну нитку - при перегоранні основної нитки, але не рідше, ніж один раз в два роки. При цьому лампи червоного і зеленого вогнів замінюються новими, знята лампа червоного вогню встановлюється замість лампи жовтого вогню.

Зміна ламп вихідних світлофорів з бокових колій, виконується:

- однониткових та двониткових, які не обладнані схемою переключення на резервну нитку - один раз на рік;

- двониткових, які обладнані схемою переключення на резервну нитку - до перегорання основної нитки, але не рідше, ніж один раз в два роки.

При цьому на вихідних світлофорах лампа червоного вогню замінюється новою, знята лампа червоного вогню встановлюється замість лампи жовтого вогню, знята лампа жовтого вогню встановлюється замість лампи зеленого вогню; якщо вихідний світлофор суміщений з маневровим, знята лампа зеленого вогню встановлюється замість лампи білого вогню.

Лампи других жовтих і других зелених вогнів на вихідних світлофорах з бокових колій замінюються новими:

- однониткові та двониткові, які не обладнані схемою переключення на резервну нитку - один раз в два роки;

- двониткові, які обладнані схемою переключення на резервну нитку - при перегоранні основної нитки, але не рідше, ніж один раз в чотири роки.

Зміна ламп маневрових світлофорів, виконується:

- на світлофорах, лампи яких не мають контролю цілісності нитки - один раз на рік, при цьому лампа синього (червоного) вогню замінюється новою, знята лампа синього (червоного) вогню встановлюється замість лампи білого вогню;

- на світлофорах, лампи яких мають контроль цілісності нитки - в міру перегорання, при цьому перегоріла лампа синього (червоного) вогню замінюється новою, перегоріла лампа білого вогню замінюється лампою синього (червоного) вогню, лампа синього (червоного) вогню встановлюється нова.

Зміна ламп запрошувальних вогнів, вогнів повторювальних світлофорів, вогнів світлових покажчиків (крім світлових покажчиків

перегріву букс), зелених світляних смуг і загороджувальних світлофорів, що застосовуються для огородження рухомого складу на станційних коліях виконується:

- однониткових та двониткових, які не обладнані схемою переключення на резервну нитку - один раз в два роки;

- двониткових, які обладнані схемою переключення на резервну нитку - при перегоранні основної нитки, але не рідше, ніж один раз в чотири роки. При цьому вказані лампи замінюються новими.

Кожна лампа, що встановлюється на будь-який тип світлофора, повинна бути перевірена в ремонтно-технологічній дільниці (РТД) СЦБ і мати на цоколі порядковий номер та дату перевірки.

Про зміну ламп на світлофорах, зелених світляних смугах і світлових покажчиках (крім світлових покажчиків перегріву букс) робиться запис у картку обліку за формою ШУ-61 із зазначенням номера і дати заміни кожної лампи.

Процес заміни лампи наступний:

Для заміни раніше встановленої на світлофорі лампи з однією ниткою розжарювання необхідно після легкого натискання на лампу зверху вниз повернути її проти годинникової стрілки і вилучити, а потім встановити нову або іншу (зняту) аналогічним натисканням, але повернувши її за годинниковою стрілкою. Для перевірки надійності кріплення лампи в патроні на лампу натискають зверху вниз, а потім відпускають, Після відпускання лампа має бути щільно притиснута у верхньому положенні контактною пружиною. Контактна пружина лампотримача повинна надійно утримувати лампу в патроні і забезпечувати щільний контакт.

Для заміни раніше встановленої на світлофорі двониткової лампи необхідно ковпачок із контактами-пружинами натиснути до упору від себе, повернути його проти годинникової стрілки до збігу рисок на ковпачку і трикутній контактній колодці, зняти ковпачок; і вилучити лампу, а потім встановити нову або іншу (зняту) так, щоб направляючий виступ втулки лампотримача входив у виріз фланця; перевірити відсутність прокручування лампи у втулці, надіти ковпачок, для чого сполучити риски ковпачка і контактної колодки, натиснути ковпачок до упору від себе, повернути за годинниковою стрілкою і витягнути його до упору на себе.

Для лінзових світлофорів застосовують лампи з однією ниткою розжарювання ЖС12-15 і ЖС12-25 напругою 12 В, потужністю 15 і 25 Вт, а також двониткові лампи ЖС12-15+15 і ЖС12-25+25 напругою 12 В, потужністю 15 і 25 Вт. Резервна нитка розжарення двониткових ламп має мінімальну тривалість горіння 300 год.

Лампи потужністю 25 Вт для лінзових світлофорів повинні встановлюватися на вхідних і загороджувальних світлофорах, а також прохідних світлофорах, розташованих на кривих ділянках залізничної колії. У маршрутних покажчиках і покажчиках положення застосовують лампи С27 напругою 220 В, потужністю 25 Вт (для покажчиків із білими лінзами) і 40 Вт (для покажчиків із зеленими лінзами). У покажчиках швидкості (зелена смуга, що світиться) встановлюють три лампи типу ЖС12-25 напругою 12 В, потужністю 25 Вт, у світловому покажчику (стріла, що світиться) - одна світлофорна лампа ЖС12-15 напругою 12 В, потужністю 15 Вт.

9.3 Вимірювання напруги на лампах

Вимірювання напруги на лампах світлофорів, зелених світляних смуг, світлових та маршрутних покажчиків при денному режимі живлення змінним струмом виконується електромеханіком або електромонтером при зміні ламп.

Напругу на лампах світлофорів вимірюють вольтметром з відповідною шкалою. Напругу вимірюють на затискачах лампотримача лампи, що горить.

На двониткових лампах світлофорів напругу вимірюють на основній і резервній нитці. Перемикання схеми світлофора з основної нитки лампи на резервну здійснюють у світлофорній голівці із застосуванням ізоляційної пластинки, проклавши її між контактною пружиною і виводом лампи. Результати вимірювання напруги порівнюють із нормативними, враховуючи при цьому напругу мережі.

За денного режиму живлення напруга на затискачах ламп тримача лінзових світлофорів, зелених смуг, що світяться, і світлових покажчиків має бути 11,5 В (+0,5/-1,0). Напруга на лампах прожекторних світлофорів за денного режиму живлення повинна становити 9,5 В (0,5/-1,0). Напруга 11,5 В для ламп лінзових світлофорів і 9,5 В для ламп прожекторних світлофорів має бути при номінальній напрузі мережі живлення 115, 230 або 380 В. Зміна напруги ламп світлофорів на 0,5/-1,0 В допускається при коливаннях напруги мережі живлення відповідно на +5 %/-10 %. Наприклад, для лінзових світлофорів напруга 12 В на затискачах лампотримача має бути за напруги мережі 120,7; 241,5 н 399 В, а 10,5 В - за напруги мережі 103,5; 207 і 342 В.

Вимірювання напруги на лампах світлофорів при аварійному живленні (на постійному струмі) та при нічному режимі живлення виконується електромеханіком і електромонтером перед введенням пристроїв в експлуатацію. Результати вимірювань заносяться в картку обліку форми ШУ-61. Напруга на лампах лінзових світлофорів при нічному режимі живлення повинна бути в межах 8,5-10 В.

Перевірка дії схеми подвійного зниження напруги виконується електромеханіком і електромонтером перед введенням пристроїв в експлуатацію. Результати вимірювань заносяться в картку обліку форми ШУ-61. Напруга на лампах при подвійному зниженні напруги вимірюється тільки при введенні нових пристроїв в експлуатацію і повинна бути 4,5±0,5 В.