2.2 Габарити: види, сфера застосування, вимоги ПТЕ

Ще під час будівництва перших залізниць виникла серйозна проблема у забезпеченні безпеки руху поїздів. Сутність цієї проблеми полягала у наступному: на якій відстані від залізничної колії можна будувати споруди і пристрої, щоб поїзди, які проїжджають, не зачіпили їх?

Для вирішення цієї проблеми необхідно суворо регламентувати відстані, на які повинні бути віддалені всі споруди/будівлі від залізничної колії. З цією метою на залізницях розпочали застосовувати габарити наближення споруд.

Габарит наближення споруд – це граничний поперечний (перпендикулярний до осі колії) контур, у середину якого не повинні заходити ніякі частини споруд та пристроїв. Винятком можуть бути лише пристрої, призначені для безпосередньої взаємодії їх з рухомим складом (вагоноуповільнювачі в робочому стані, контактні проводи з деталями кріплення тощо).

Споруди і пристрої під’їзних колій від станції примикання до території промислового підприємства повинні відповідати вимогам габариту наближення споруд С.

Споруди і пристрої на території підприємств, а також споруди і пристрої між територіями підприємств повинні відповідати вимогам габариту наближення споруд Сп.

Габарити С і Сп відрізняються між собою лише розмірами, що пояснюється відмінностями у швидкостях руху на промисловому та магістральному транспорті.

Негабаритні місця позначаються спеціальними покажчиками та зазначатися в ТРА станції чи в місцевій інструкції. 

Відповідність габаритів встановленим нормам має перевірятися не рідше 1 разу на 10 років комісією, склад якої встановлюється керівником підприємства. 

Габарит наближення споруд періодично перевіряють. Для цього по ділянкам пропускають спеціальну платформу, на якій встановлено контрольну раму, зовнішній контур якої відповідає обрису габарита наближення споруд. Вільний прохід рами біля споруд і пристроїв свідчить про дотримання габариту наближення споруд.

З уведенням габариту наближення споруд проходження рухомого складу поряд зі спорудами і пристроями не є цілком безпечним через те, що даним габаритом було регламентовано віддаленість споруд і пристроїв від залізничної колії, але не регламентовано розміри самого рухомого складу. Для цієї мети на залізницях використовують габарит рухомого складу.

Габарит рухомого складу – це граничний поперечний (перпендикулярний до осі колії) контур, в якому, не виходячи назовні повинен розміщуватися як навантажений, так і порожній рухомий склад, що стоїть на прямій горизонтальній колії.

Рухомий склад має відповідати габариту рухомого складу

Для загальної мережі залізниць, під'їздних колій і колій на території промислових підприємств встановлено такі габарити рухомого складу:

Якщо сполучити габарит рухомого складу і наближення споруд, то можна замітити, що між ними існує певний простір, який так і називається «міжгабаритний простір». Цей простір необхідний для того, щоб рухомий склад при поперечному зсуві чи нахилі не зачипав ніякі частини споруд і пристроїв. Такі зсуви і нахили рухомого складу можуть бути викликані допустимими відхиленнями в утриманні залізничної колії (наприклад, зношення рейок), а також боковими коливаннями рухомого складу на ресорах. Крім того, такий прострір допускає перевезення негабаритних вантажів. 

Отже, є габарит наближення споруд, яким регламентовано віддалення споруд і пристроїв від залізничної колії, та габарит рухомого складу, яким обмежено розміри самого рухомого складу. І що, безпека руху тепер забезпечена в повному обсязі? Ні! Адже можна відкритий рухомий склад (наприклад, напіввагон чи платформу) навантажити так, що вантаж вийде за межі розглянутих габаритів і зачепить споруди і пристрої при русі поїзда. Для повного забезпечення безпеки руху поїзда необхідно регламентувати і розміри вантажу, завантаженого на відкритий рухомий склад. Для цього на залізницях використовують габарит навантаження.

В місцях масового навантаження вантажів, в морських і річкових портах, на станціях навантаження для перевірки правильності розміщення вантажів в межах габариту навантаження встановлюють габаритні ворота. Якщо вантаж зачипає рухомі планки габаритних воріт, то такий вантаж вважається негабаритним і підлягає особливим умовам перевезення.

Залізниця приймає до перевезення і негабаритні вантажі, тобто такі, які перевищують розміри габариту навантаження.

  В залежності від величини виходу вантажу за габарит навантаженя негабаритність поділяють на 6 ступенів, при цьому верхня негабаритність може бути 3 ступенів, а бокова і нижня – 6 ступенів.

Негабаритність в залежності від місця виходу за обрис габариту навантаження буває:

• нижня, у якої вихід вантажу за обрис габариту навантаження знаходиться в межах (по висоті) 380-1400 мм від верху головки рейки;

• бокова, у якої вихід вантажу за обрис габариту навантаження знаходиться в межах (по висоті) 1400-4000 мм від верху головки рейки;

• верхня, у якої вихід вантажу за обрис габариту навантаження знаходиться в межах (по висоті) 4000-5300 мм від верху головки рейки.

Вантажі, які виходять за межі негабаритності, а також ті, які виходять за габарит навантаження на висоті понад 5300 мм, називаються понаднегабаритними. Для поїздів, які перевозять негабаритні вантажі, встановлюється особливий порядок прослідування: негабаритні вантажі 6 ступеню і понаднегабаритні повинні мати контрольну раму в супроводі досвіденого працівника служби колії.

Контрольна рама встановлюється на вагоні попереду негабаритного вантажу. Ця рама повторює обрис негабаритного вантажу, що перевозиться. Вагон з таким вантажем повинен знаходиться не ближче ніж 5 вагонів від вагону з контрольною рамою.

При перевезенні вантажу з великою боковою негабаритністю іноді припиняють рух по суміжній колії двоколійного перегону. Поїзди з негабаритними вантажами супроводжуються керівниками служби колії і представниками вантажовідправника. Машиністу поїзда з негабаритним вантажем видається письмове попередження форми ДУ-61. Поїзний диспетчер встановлює контроль за рухом поїзда з негабаритним вантажем, перевіряє готовність станції до пропуску такого поїзда