6.3 Вимоги ПТЕ до гальмового обладнання та автозчепів

Вимоги до гальмового обладнання

Рухомий склад, в тому числі спеціальний самохідний рухомий склад, має бути обладнаний автоматичними гальмами, а пасажирські вагони і локомотиви, крім того, електропневматичними гальмами.

Автоматичні гальма рухомого складу, в тому числі спеціального самохідного рухомого складу, мають утримуватися у визначених Державною адміністрацією залізничного транспорту України нормах і мати керованість і надійність дії у різних умовах експлуатації, забезпечувати плавність гальмування, а також зупинку поїзда за роз’єднання або розриву повітропровідної магістралі та за умови відкриття стоп-крана (крана екстреного гальмування).

Автоматичні і електропневматичні гальма рухомого складу, в тому числі спеціального самохідного рухомого складу, мають забезпечувати гальмове натиснення, що гарантує зупинку поїзда за екстреного гальмування на відстані, не більшій гальмової путі, визначеної згідно з розрахунками, затвердженими Державною адміністрацією залізничного транспорту України.

Автоматичні гальма мають забезпечувати можливість застосування різних режимів гальмування залежно від завантаженості вагонів, довжини состава і профілю колії.

Стоп-крани в пасажирських вагонах і моторвагонному рухомому складі встановлюються в тамбурах, всередині вагонів і пломбуються.

У спеціальному самохідному рухомому складі при потребі встановлюються  стоп-крани або інші пристрої для екстреного гальмування.

Обладнання автоматичними гальмами локомотивів і вагонів є заходом, що забезпечує підвищення безпеки руху  та збільшення пропускної спроможності залізничних ліній.

Автогальма дозволяють підвищити швидкість руху, збільшити вагові норми поїзда і, головне, дають можливість машиністу упевнено вести поїзд з дотриманням графіка руху.

Вантажні поїзди обладнуються пневматичними гальмами, пасажирські - додатково електропневматичними.

Електропневматичне гальмо являє собою гальмо, у якому гальмівні колодки приводяться у дію стисненим повітрям, як і у звичайному пневматичному гальмі, а управління повітророзподільниками здійснюється електричним приладом за допомогою електричного струму, що підводиться до них по дротах.

Електропневматичне гальмо, поряд із звичайним пневматичним обладнанням, має електричне обладнання (джерела живлення електроенергією на локомотиві, електрична поїзна магістраль, електричні прилади, що впливають на  повітророзподільники).

Електричний струм проходить по усьому поїзду та забезпечує одночасне спрацьовування повітророзподільників.

Одночасність дії гальмових приладів в усьому поїзді дозволяє значно прискорити процес гальмування та відпускання, скоротити гальмівний шлях та реально поліпшити плавність руху поїзда і керованість гальма незалежно від його довжини.

На електрифікованих дільницях застосовується електричне гальмування у вигляді реостатного і рекуперативного гальмування. При реостатному гальмуванні гальмівна сила утворюється за рахунок переведення електроенергії, що виробляється тяговими двигунами під час перетворення їх в електричні генератори, у теплову, включенням двигунів на реостати.

При рекуперативному гальмуванні електроенергія, що виробляється тяговими двигунами, перетвореними в генератор, передається у контактну мережу. Гальмівна сила, що утворюється при цьому, дозволяє надійно вести поїзд з необхідною швидкістю на затяжних спусках, що зменшує знос гальмівних колодок та усуває нагрівання бандажних коліс, а головне підвищує безпеку руху.

Локомотиви, пасажирські вагони і моторвагонний і спеціальний самохідний рухомий склад обладнуються ручними гальмами. Частина вантажних вагонів за нормами Державної адміністрації залізничного транспорту України обладнується перехідною площадкою зі стоп-краном та ручним гальмом.

Ручні гальма рухомого складу, у тому числі спеціального самохідного рухомого складу, мають утримуватися відповідно до встановлених норм і забезпечувати розрахункове гальмове натиснення, яке визначене Державною адміністрацією залізничного транспорту України.

Усі локомотиви, моторвагонний рухомий склад і пасажирські вагони, а також спеціальний самохідний рухомий склад обладнуються ручними гальмами.

Ручні гальма застосовуються під час маневрової роботи для утримування вагонів на уклоні, а також  як допоміжні (резервні) гальмівні засоби на випадок пошкодження автогальм.

Усі частини важільної гальмової передачі, роз’єднання або пошкодження яких може викликати вихід із габариту чи падіння на колію, мають забезпечуватися запобіжними пристроями.

Усі частини важільної передачі гальм у рухомому складі, які можуть викликати вихід їх із габариту або падіння на колію, мають запобіжні пристрої, що складаються із скоб та інших пристроїв. Справний стан та інше укріплення запобіжних пристроїв гарантують від падіння або опускання на колію деталей важільної передачі (триангелів, важелів тощо) у випадку роз’єднання або обриву.

Вимоги до автозчепів

Рухомий склад, у тому числі спеціальний рухомий склад має бути обладнаний автозчепом. 

Висота осі автозчепу над рівнем верху головок рейок має бути: 

• у локомотивів, пасажирських та вантажних порожніх вагонів - не більшою 1080 мм, у спеціального рухомого складу в порожньому стані не більше 1080 мм, у завантаженому - не менше 980 мм; 

• у локомотивів і пасажирських вагонів з людьми - не меншою 980 мм; 

• у вантажних вагонів (навантажених) - не меншою 950 мм. 

Різниця у висоті між поздовжніми осями автозчепів допускається не більшою: 

у вантажному поїзді - 100 мм; 

між локомотивом і першим навантаженим вагоном вантажного поїзда - 110 мм між локомотивом і рухомими одиницями спеціального рухомого складу - 100 мм; 

в пасажирському поїзді, що рухається із швидкістю до 120 км/год., - 70 мм; 

те ж саме, із швидкістю 121-140 км/год., - 50 мм; 

між локомотивом і першим вагоном пасажирського поїзда - 100 мм. 

Автозчеп пасажирських вагонів, довгобазних вантажних вагонів (восьмивісних суцільнометалевих, двоярусних платформ для перевезення автомобілів, платформ для перевезення лісу в хлистах, платформ-контейнеровозів, цистерн для перевезення небезпечних вантажів та інших), вантажопідіймальних кранів та їх підстрілових платформ, пасажирських локомотивів, електро- і дизель-поїздів повинен мати обмежувачі вертикальних переміщень. 

Відповідальним за технічний стан автозчепних пристроїв і правильне зчеплення вагонів у составі поїзда є оглядач вагонів, який виконував технічне обслуговування состава поїзда перед відправленням. 

Відповідальним за правильне зчеплення вагонів у поїзді на станціях, де відсутні оглядачі вагонів, а також при маневровій роботі є керівник маневрів. 

За правильне зчеплення локомотива або спеціального самохідного рухомого складу, що використовується в якості локомотива, відповідно з першим вагоном поїзда або другим спеціальним рухомим складом відповідальним є машиніст локомотива або спеціального самохідного рухомого складу, що використовується в якості локомотива.  Відчеплення поїзного локомотива від состава і причеплення до состава (в тому числі роз'єднання, з'єднання і підвішування гальмових рукавів, відкриття і закриття кінцевих кранів) повинні проводитись працівниками локомотивної бригади. 

Відчеплення поїзного локомотива від пасажирського состава, обладнаного електричним опаленням, проводиться працівником локомотивної бригади тільки після роз'єднання поїзним електромеханіком високовольтних міжвагонних електричних з'єднань. Роз'єднання електричних кіл опалення проводиться після опущення струмоприймача.