2 Споруди та пристрої. Габарити

Вимоги ПТЕ до споруд та пристроїв

2.1 Споруди та пристрої залізниць повинні утримуватись у справному стані. Запобігання появи несправностей та забезпечення довгострокової служби споруд і пристроїв мають бути головними у роботі осіб, які відповідають за їх утримання. Відповідальність за стан споруд і пристроїв несуть працівники, які безпосередньо їх обслуговують, та керівники підприємств, у розпорядженні яких знаходяться ці споруди і пристрої. Відповідно до своїх обов’язків кожен з цих працівників на своїй ділянці повинен знати правила експлуатації та стан споруд і пристроїв, систематично перевіряти їх та забезпечувати високу якість утримання, технічного обслуговування й ремонту.

Для нормальної експлуатації залізниці є наступні споруди та пристрої: колії, станції з відповідним колійним розвитком, спорудами та пристроями для посадки і висадки пасажирів, навантаження, вивантаження та збереження  вантажів і багажу, обслуговування пасажирів, вантажовідправників та вантажоодержувачів, споруди та пристрої сигналізації, зв’язку і обчислювальної техніки; споруди для підготовки до роботи, ремонту та екіпірування локомотивів, моторвагонного рухомого складу, вагонів і контейнерів; споруди та пристрої для забезпечення електроенергією поїздів на електрифікованих лініях; споруди та пристрої енергетики, освітлення, водопостачання, каналізації; рухомий склад, відбудовні засоби тощо. Згідно з постановою Кабінету Міністрів від 5.05.97 №409 “Про періодичність обстежень споруд та інженерних мереж та інженерних мереж з метою попередження аварійності та техногенних катастроф” ці споруди мають бути паспортизовані.

Від чіткої та безперебійної роботи кожного окремого елементу та всіх споруд, пристроїв та рухомого складу в цілому у величезній мірі залежить нормальна робота залізниць, виконання встановлених розмірів та якості перевезень, їх собівартість, безпека руху. Тому утримання споруд та пристроїв постійно у справному стані, подовження строків їх служби є одним з найважливіших завдань працівників залізничного транспорту. При цьому основа правильного ведення господарства – добре організоване поточне утримання, що полягає у систематичному нагляді за станом кожної споруди, пристрою, машини, механізму. 

2.2 Споруди, пристрої, механізми та обладнання мають відповідати затвердженій проектній документації та технічним умовам. На основні споруди, пристрої, механізми та обладнання мають бути технічні паспорти, які містять в собі найважливіші технічні та експлуатаційні характеристики.

Споруди та пристрої залізниць мають відповідати вимогам, які забезпечували б пропуск поїздів з найбільшими встановленими швидкостями: пасажирських – 140 км/год., рефрижераторних – 120 км/год., вантажних – 90 км/год. На конкретних ділянках залізниць відповідно до переліку, затвердженого Державною адміністрацією залізничного транспорту України, встановлюються відповідні швидкості.

Додаткові вимоги до споруд та пристроїв на ділянках, де пасажирські поїзди рухаються із швидкістю більше 140 км/год., встановлюються відповідною інструкцією Державної адміністрації залізничного транспорту України.

Внесення змін у конструкції споруд та пристроїв допускається тільки з дозволу тих посадових осіб, які мають право затверджувати проектну документацію на ці споруди та пристрої.

Класифікація, строки періодичних ремонтів і норми утримання основних споруд та пристроїв встановлюються Державною адміністрацією залізничного транспорту України.

Вказівки та типові технологічні процеси з технічного обслуговування, ремонту та утримання споруд і пристроїв затверджуються відповідними управліннями Державної адміністрації залізничного транспорту України.

На основні споруди, пристрої, механізми та обладнання заведені технічні паспорти, тобто документи, що містять найважливіші технічні та експлуатаційні характеристики. У паспортах вказуються: дата та якість будівництва (виготовлення) даного об’єкту, його основні розміри, розрахункові і фактичні показники пропускної (переробної) спроможності, вантажопідйомності, виробничої потужності, стану в експлуатації, дані про пошкодження, якщо вони мали місце, а також відомості про огляди, ремонти, модернізацію тощо.

Усі залізничні споруди та пристрої повинні проектуватися, будуватися та утримуватися, виходячи з умов забезпечення швидкості пропуску поїздів: пасажирських – 140 км/год, рефрижераторних – 120 км/год, вантажних – 90 км/год. 

Для забезпечення пропуску поїздів на дільницях, де пасажирські поїзди обертаються зі швидкістю більше 140 км/год, до споруд та пристроїв повинні бути розроблені додаткові вимоги, затверджені відповідною інструкцією Державної адміністрації залізничного транспорту України.

2.3 Заново побудовані та реконструйовані лінії, споруди, пристрої та будівлі повинні бути прийняті в постійну експлуатацію приймальними комісіями відповідно до Правил приймання в експлуатацію закінченого будівництва об’єктів залізничного транспорту та метрополітенів.

Заново побудовані та реконструйовані споруди і пристрої вводяться в дію тільки після затвердження технічної документації, яка встановлює порядок їх роботи та забезпечує охорону праці й безпеку руху (технічно-розпорядчі акти, інструкції для роботи), і після перевірки знання вказаної документації працівниками, які обслуговують ці споруди та пристрої.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів здійснюється відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року № 449, а також постановами Кабінету Міністрів України від 6 грудня 1993 року № 990 та від 23 травня 1994 року № 332 про внесення доповнень до зазначеного Положення.

Заново побудовані та реконструйовані об’єкти підлягають прийняттю державними приймальними комісіями.

Для пред’явлення об’єктів державним приймальним комісіям створюються робочі комісії, що призначаються начальником залізниці, які повинні перевірити: відповідність об’єктів і змонтованого устаткування проектам; відповідність виконання будівельно-монтажних робіт обов’язковим вимогам будівельних норм, правилам технічної експлуатації залізниць України; результати комплексного випробування устаткування; підготовленість об’єктів до експлуатації; виконання заходів щодо забезпечення умов праці і виробничої санітарії, захисту навколишнього середовища, пожежної і радіаційної безпеки.

До складу робочої комісії включаються представники замовника, генерального підрядчика, субпідрядних організацій, експлуатаційних організацій, генерального проектувальника, органів Державного санітарно-епідеміологічного нагляду, Державної екологічної інспекції, Держнаглядохоронпраці, Державної інспекції по ефективному використанню газу та представник профспілкової організації замовника.

Головою комісії призначається представник замовника.

До складу державної приймальної комісії включаються представники експлуатаційних організацій, замовника, генерального підрядчика, генерального проектувальника, органів Державного архітектурно-будівельного контролю, Державного санітарно-епідеміологічного нагляду, Державного пожежного нагляду, Державної екологічної інспекції, Держнаглядохоронпраці, Державної інспекції з ефективного використання газу, Держкоматомнагляду (на підконтрольних об’єктах), органів державної виконавчої влади та виконкомів місцевих Рад народних депутатів, на території яких розташовано побудовані об’єкти, а також представник профспілкової організації замовника або експлуатаційної організації.

Головою державної приймальної комісії призначається представник експлуатаційної організації.

Замовник подає державним приймальним комісіям всю необхідну документацію, включаючи і акти робочих комісій та підкомісій.

Прийняття державними приймальними комісіями закінченого будівництва об’єктів в експлуатацію оформлюється актом.

Заново побудовані та реконструйовані лінії, споруди та пристрої можуть бути прийняті у постійну експлуатацію тільки після випробування дії та перевірки роботи усього встановленого обладнання і механізмів, перевірки наявності відповідного технічного штату, розробки та затвердження відповідної технічної документації, що встановлює порядок їх роботи та утримування. Працівники, які обслуговують ці споруди та пристрої, перевіряються на уміння ними користуватися, а також на знання нової документації.

Вимоги ПТЕ до габаритів

2.4 Споруди та пристрої загальної мережі залізниць України і під’їзних колій від станцій примикання до території промислових та транспортних підприємств мають відповідати вимогам габариту наближення споруд С, встановленого Державним стандартом.

Споруди та пристрої, які знаходяться на території та між територіями заводів, фабрик, майстерень, депо, річкових і морських портів, шахт, вантажних районів, баз, складів, кар’єрів, лісових та торфових розробок, електростанцій та інших промислових та транспортних підприємств (у тому числі системи Державної адміністрації залізничного транспорту України), мають відповідати вимогам габариту наближення споруд Сн, встановленого Державним стандартом.

Вимоги габаритів С та Сн мають бути витримані при проектуванні, будівництві, реконструкції залізниць, під’їзних колій, споруд та пристроїв на них, при електрифікації й будівництві других колій, а також усіх споруд і пристроїв, які експлуатуються і які раніше були приведені до зазначених габаритів.

Забороняється порушувати габарити споруд та пристроїв при проведенні різних  ремонтних, будівельних та інших робіт.

Ще під час будівництва перших залізниць виникла серйозна проблема у забезпеченні безпеки руху поїздів. Сутність цієї проблеми полягала у наступному: на якій відстані від залізничної колії можна будувати споруди і пристрої, щоб поїзди, які проїжджають, не зачепили їх?

Для вирішення цієї проблеми необхідно суворо регламентувати відстані, на які повинні бути віддалені всі споруди/будівлі від залізничної колії. З цією метою на залізницях розпочали застосовувати габарити наближення споруд.

Габарит наближення споруд – це граничний поперечний (перпендикулярний до осі колії) контур, у середину якого не повинні заходити ніякі частини споруд та пристроїв. Винятком можуть бути лише пристрої, призначені для безпосередньої взаємодії їх з рухомим складом (вагоноуповільнювачі в робочому стані, контактні проводи з деталями кріплення тощо).

Габарит наближення споруд це граничний поперечний (перпендикулярний до осі колії) контур, у середину якого не повинні заходити ніякі частини споруд та пристроїв, що знаходяться біля залізничної колії, а також матеріали, запасні частини та обладнання, що лежать біля колії. Винятком можуть бути лише пристрої, що призначені для безпосередньої взаємодії їх з рухомим складом, наприклад вагонні уповільнювачі у робочому стані на сортувальних гірках станцій, контактні проводи тощо.

Основні розміри габаритів С та Сн наведені на рисунку нижче.

Пояснення до рисунку "Габарит наближення споруд С":  

1 – лінія наближення прогонових споруд мостів, конструктивних елементів тунелів, галерей, платформ, настилів переїздів, індукторів локомотивної сигналізації, механізмів стрілочних переводів та розташованих у їх межах пристроїв сигналізації, централізації та блокування (СЦБ), а також споруд та пристроїв, що розташовуються на міжколійях станцій;

2 – лінія наближення усіх споруд та пристроїв, що заново будуються, крім тих, що розташовані на коліях, електрифікація яких виключена, навіть, при електрифікації даної дільниці залізничної лінії, у тому числі:

І – ІІ – ІІІ – для перегонів, а також колій на станціях (у межах інженерних споруд), на яких не передбачається технологічна стоянка рухомого складу; Іа – Іб – ІІа – ІІІа – для інших колій станцій.

Розміри, що показані у вигляді дробу, означають: у чисельнику – для контактної підвіски з несучим тросом, у знаменнику – без несучого троса;

3 - лінія наближення споруд та пристроїв для колій, електрифікація яких виключена навіть при електрифікації даної дільниці залізничної лінії;

4 – лінія наближення будівель, споруд та пристроїв (крім прогонових споруд мостів, конструктивних елементів тунелів, галерей, платформ), що розташовані з зовнішньої сторони крайніх колій перегонів та станцій, а також біля колій, які окремо лежать на станціях;

5 – лінія, вище якої на перегонах і у межах корисної довжини колій на станціях не повинен підніматися жоден пристрій, крім інженерних споруд, настилів переїздів, індукторів локомотивної сигналізації, а також механізмів стрілочних переводів та розташованих у їх межах пристроїв СЦБ;

6 – лінія наближення фундаментів будівель та опор, підземних тросів, кабелів, трубопроводів та інших, які не відносяться до колії, споруд на перегонах і станціях, за винятком інженерних споруд та пристроїв СЦБ у місцях розташування сигнальних та трансляційних точок;

7 – лінія наближення конструктивних елементів тунелів, перил на мостах, естакадах та інших інженерних спорудах.

При ширині колії 1520 мм а1 = 670 мм, а2 = 760 мм; при ширині колії 1524 мм а1 = 672 мм, а2 = 762 мм.

Габарит С для станцій відноситься також і до пасажирських зупинних пунктів.

Пояснення  до рисунку "Габарит наближення споруд Сн":  

1 – лінія наближення прогонових споруд мостів, конструктивних елементів тунелів, галерей, платформ, настилів переїздів, індукторів локомотивної сигналізації, механізмів стрілочних переводів та розташованих у їх межах пристроїв СЦБ, а також споруд та пристроїв, що розташовуються на території промислових і транспортних підприємств (крім споруд та пристроїв, габарити наближення яких обмежені не суцільними лініями ------ о ------;  ------ ∙ ------ тощо), а також споруд та пристроїв, що розташовуються на міжколійях станцій;

2 – лінія наближення будівель, споруд та пристроїв (крім прогонових споруд мостів, конструктивних елементів тунелів, галерей та платформ), що розташовані з зовнішнього боку крайніх колій перегонів та станцій між територіями суміжних промислових та транспортних підприємств, а також із зовнішнього боку крайніх колій, що з’єднують станції на території промислових та транспортних підприємств;

3 – лінія, вище якої на перегонах і у межах корисної довжини колій на      станціях не повинен підніматися ні один пристрій, крім інженерних споруд, настилів переїздів, індукторів локомотивної сигналізації, а також механізмів стрілочних переводів та розташованих в їх межах пристроїв СЦБ; 

4 – лінія наближення підкранових балок, ригелів, стояків, прорізів воріт і тому подібних споруд та пристроїв на коліях, що призначаються для експлуатації тільки спеціального рухомого складу промислового транспорту висотою не більше 4700 мм та попадання на які рухомого складу загального користування висотою більше 4700 мм (до 5300 мм) виключається;

5 – лінія наближення колон, що стоять окремо, стояків, прорізів воріт виробничих споруд, а також виступаючих частин будівель (пілястр контрфорсів, сходів тощо) при їх довжині уздовж колії не більше 1000 мм;

6 – лінія наближення вантажно-розвантажувальних та зливально-наливних пристроїв, звисів дахів прирейкових складів, пристроїв по технічному обслуговуванню, екіпіруванню та ремонту рухомого складу та інших технологічних пристроїв у непрацюючому їх стані, що розташовані на станційних (крім головних та приймально-відправних) і портових коліях;

7 – лінія наближення конструктивних елементів тунелів, перил на мостах, естакадах та інших інженерних спорудах.

При ширині колії 1520 мм а1 = 670 мм, а2 = 760 мм; при ширині колії 1524 мм а1 = 672 мм, а2 = 762 мм.

Розміри від осі колії до точок 1, 1а та від рівня верху головок рейок до лінії І – І вказані для неелектрифікованих колій, при цьому у дужках наведені розміри, що допускаються усередині споруд. 

Габарити С і Сп відрізняються між собою лише розмірами, що пояснюється відмінностями у швидкостях руху на промисловому та магістральному транспорті. 

Габарит наближення споруд періодично перевіряють. Для цього по ділянкам пропускають спеціальну платформу, на якій встановлено контрольну габаритну раму, зовнішній контур якої відповідає обрису габарита наближення споруд. Вільний прохід рами біля споруд і пристроїв свідчить про дотримання габариту наближення споруд. 

З уведенням габариту наближення споруд проходження рухомого складу поряд зі спорудами і пристроями не є цілком безпечним через те, що даним габаритом було регламентовано віддаленість споруд і пристроїв від залізничної колії, але не регламентовано розміри самого рухомого складу. Для цієї мети на залізницях використовують габарит рухомого складу.

Габарит рухомого складу – це граничний поперечний (перпендикулярний до осі колії) контур, в якому, не виходячи назовні повинен розміщуватися як навантажений, так і порожній рухомий склад, що стоїть на прямій горизонтальній колії.

Рухомий склад має відповідати габариту рухомого складу

Для загальної мережі залізниць, під'їздних колій і колій на території промислових підприємств встановлено такі габарити рухомого складу: 

- Т - для рухомого складу, що допускається до обертання по коліях загальної мережі залізниць України, зовнішніх і внутрішніх під'їзних коліях промислових і транспортних підприємств, споруди і пристрої на яких відповідають вимогам габаритів наближення споруд С (з контуром зверху для неелектрифікованих ліній) і Сн; 

- Тц - для цистерн і вагонів-самоскидів, що допускаються до обертання по коліях загальної мережі залізниць, зовнішніх і внутрішніх під'їзних коліях промислових і транспортних підприємств, споруди і пристрої на яких відповідають вимогам габаритів наближення споруд;

- Тнр - для напіввагонів, що допускаються до обертання по коліях загальної мережі залізниць, зовнішніх і внутрішніх під'їзних коліях промислових і транспортних підприємств, споруди і пристрої на яких відповідають вимогам габаритів наближення споруд;

- 1-Т для рухомого складу, що допускається до обертання по всіх коліях загальної мережі залізниць, зовнішніх і внутрішніх під'їзних коліях промислових і транспортних підприємств;

- 1-ВМ (0-Т) - дня рухомого складу, що допускається до обертання як по всій мережі залізниць України колії 1520 (1524) мм, так і магістральних і ряду інших ліній залізниць - членів Організації співробітництва залізниць (ОСЗ) колії 1435 мм, використовуваних для міжнародних сполучень;

- 01-ВМ (01 -Т) - для рухомого складу, що допускається до обертання як по всій мережі залізниць України колії 1520 (1524) мм, так і всіх основних лініях залізниць - членів ОСЗ колії 1435 мм з незначними обмеженнями лише на окремих ділянках;

- 02-ВМ (02-Т) - для рухомого складу, що допускається до обороту як по всій мережі залізниць України колії 1520 (1524) мм, так і всіх залізницях - членах ОСЗ колії 1435 мм;

- 03-ВМ (03-Т) - для рухомого складу, що допускається до обороту як по всій мережі залізниць України колії 1520 (1524) мм, так і всіх залізницях колії 1435 мм європейських і азіатських країн.

Якщо сполучити габарит рухомого складу і наближення споруд, то можна замітити, що між ними існує певний простір, який так і називається «міжгабаритний простір». Цей простір необхідний для того, щоб рухомий склад при поперечному зсуві чи нахилі не зачипав ніякі частини споруд і пристроїв. Такі зсуви і нахили рухомого складу можуть бути викликані допустимими відхиленнями в утриманні залізничної колії (наприклад, зношення рейок), а також боковими коливаннями рухомого складу на ресорах. Крім того, такий простір допускає перевезення негабаритних вантажів. 

Отже, є габарит наближення споруд, яким регламентовано віддалення споруд і пристроїв від залізничної колії, та габарит рухомого складу, яким обмежено розміри самого рухомого складу. І що, безпека руху тепер забезпечена в повному обсязі? Ні! Адже можна відкритий рухомий склад (наприклад, напіввагон чи платформу) навантажити так, що вантаж вийде за межі розглянутих габаритів і зачепить споруди і пристрої при русі поїзда. Для повного забезпечення безпеки руху поїзда необхідно регламентувати і розміри вантажу, завантаженого на відкритий рухомий склад. Для цього на залізницях використовують габарит навантаження.

Габарит навантаження – це граничний поперечний (перпендикулярний до осі колії) контур, в якому, не виступаючи назовні, має розміщуватися вантаж (із врахуванням пакування і кріплення) на відкритому рухомому складі при знаходженні його на прямій горизонтальній колії.

В місцях масового навантаження вантажів, в морських і річкових портах, на станціях навантаження для перевірки правильності розміщення вантажів в межах габариту навантаження встановлюють габаритні ворота. Якщо вантаж зачипає рухомі планки габаритних воріт, то такий вантаж вважається негабаритним і підлягає особливим умовам перевезення.

Залізниця приймає до перевезення і негабаритні вантажі, тобто такі, які перевищують розміри габариту навантаження.

В залежності від величини виходу вантажу за габарит навантаженя негабаритність поділяють на 6 ступенів, при цьому верхня негабаритність може бути 3 ступенів, а бокова і нижня – 6 ступенів.

Негабаритність в залежності від місця виходу за обрис габариту навантаження буває:

• нижня, у якої вихід вантажу за обрис габариту навантаження знаходиться в межах (по висоті) 380-1400 мм від верху головки рейки;

• бокова, у якої вихід вантажу за обрис габариту навантаження знаходиться в межах (по висоті) 1400-4000 мм від верху головки рейки;

• верхня, у якої вихід вантажу за обрис габариту навантаження знаходиться в межах (по висоті) 4000-5300 мм від верху головки рейки.

Вантажі, які виходять за межі негабаритності, а також ті, які виходять за габарит навантаження на висоті понад 5300 мм, називаються понаднегабаритними. Для поїздів, які перевозять негабаритні вантажі, встановлюється особливий порядок прослідування: негабаритні вантажі 6 ступеню і понаднегабаритні повинні мати контрольну раму в супроводі досвідченого працівника служби колії.

Контрольна рама встановлюється на вагоні попереду негабаритного вантажу. Ця рама повторює обрис негабаритного вантажу, що перевозиться. Вагон з таким вантажем повинен знаходиться не ближче ніж 5 вагонів від вагону з контрольною рамою.

При перевезенні вантажу з великою боковою негабаритністю іноді припиняють рух по суміжній колії двоколійного перегону. Поїзди з негабаритними вантажами супроводжуються керівниками служби колії і представниками вантажовідправника. Машиністу поїзда з негабаритним вантажем видається письмове попередження форми ДУ-61. Поїзний диспетчер встановлює контроль за рухом поїзда з негабаритним вантажем, перевіряє готовність станції до пропуску такого поїзда

Відстані між осями суміжних колій на перегоні і станції

Відстань між осями колій на перегонах двоколійних колій на прямих ділянках має бути не менша 4100 мм.

На триколійних та чотириколійних ділянках відстань між осями другої і третьої колії на прямих ділянках має бути не менша 5000 мм.

 Відстань між осями суміжних колій на станціях на прямих ділянках має бути не менша 4800 мм, на другорядних коліях і коліях вантажних районів – не менша 4500 мм. При розміщенні на станціях головних колій крайніми з дозволу начальника залізниці допускається відстань між ними 4100 мм. Відстань між осями колій, призначених для безпосереднього перевантаження вантажів з вагона у вагон, може становити 3600 мм.

Відстані між осями суміжних колій заново побудованих або реконструйованих станцій приймають відповідно до БНіП. Причому мінімальні відстані допускається приймати при відповідному обґрунтуванні: для нових станцій, роз’їздів та обгінних пунктів, що розташовуються на існуючих лініях в особливо важких умовах; для існуючих роздільних пунктів, що перебудовуються, у важких умовах; при проектуванні станцій, роз’їздів та обгінних пунктів на нових лініях, як виняток, за погодженням з Укрзалізницею.

При розташуванні в міжколійї споруд та пристроїв відстань між осями колій у необхідних випадках слід збільшувати таким чином, щоб у кожну сторону від них до осі сусідніх колій забезпечувалось дотримання габаритів наближення споруд С та Сн по їх суцільних лініях для станцій.

На станціях через кожні 8-10 колій повинні передбачатися розширені, не менше чим  6500 мм, міжколійя, у яких слід розміщувати усі пристрої, що перешкоджають роботі машин з поточного утримання та ремонту колії (снігоочисних та снігоприбиральних, щебенеочисних тощо). 

Для пропускання поїздів з негабаритними вантажами на станціях зміни локомотива та проміжних станціях із стоянками поїздів для технічних потреб слід передбачати не менше ніж по одній колії у кожному напрямку з відстанню між осями суміжних колій 5300 мм.

При розташуванні головних колій крайніми, за дозволом начальника залізниці, допускається приймати відстань між осями 4100 мм, як і на прилеглих перегонах. Оскільки звужене міжколійя на станції крайнє, воно не небезпечне, оскільки працівник, який опинився на ній в момент проходження поїзда, завжди може зійти на обочину земляного полотна.

Вантажі (крім баласту, розвантаженого для робіт на колії) при висоті до 1200 мм мають знаходитись від зовнішньої грані головки крайньої рейки не ближче 2,0 м, а при більшій висоті – не ближче 2,5 м.